ЖИВИЙ У СЛОВІ Й ПАМ'ЯТІ
У листопаді 1972 року у рідному Росохачі молоді патріоти створюють підпільну організацію, яка визнала своєю метою боротьбу за незалежність Української держави. 22 січня 1973 року на день Злуки Степан Сапеляк разом із друзями-однодумцями розвішав жовто-блакитні знамена в рідному селі та районному центрі Чортків. Крім того, у Чорткові в ці дні було розповсюджено листівки «антирадянського змісту», автором яких був Степан Сапеляк. За це юнака заарештували. Після закінчення терміну ув’язнення поету не дозволили повернутись додому.
Член Національної спілки письменників України, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, премій імені братів Лепких, ім. В.Сосюри, ім. В. Свідзинського. Був серед засновників українського ПЕН-клубу, членом Гельсинської групи, став однією з ключових постатей національно-демократичного середовища Харківщини кінця 1980-х – початку 1990-х років. Помер 1 лютого 2012 року, на 61-му році життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар