Урок видатних особистостей: «Іван Крип'якевич: історик, професор, академік»

/до 140-річчя від дня народження/

ІВАН КРИПʼЯКЕВИЧ

(1886 - 1967)

Видатний історик, археолог, педагог і громадський діяч.

Іван Крипʼякевич народився 25 червня 1886 року у сімʼї священика УГКЦ, ученого-теолога о. Петра-Франца Крип’якевича у Львові. Тут і сформувався його інтерес до історії. Він був одним із найактивніших членів Наукового товариства імені Шевченка і тривалий час очолював його історико-філософську секцію.

Наукові дослідження молодого вченого фокусувалися навколо проблем історії козаччини та галицького середньовіччя.

У 1911 році І. Крипʼякевич захистив докторську дисертацію і незабаром був обраний дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка, працював там молодшим бібліотекарем в період 1911–1912 рр. 

Протягом 30 років І. Крипʼякевич викладав історію в гімназіях

Галичини, був приват-доцентом Камʼянець-Подільского університету.

Із 1921 року учений активно працював над організацією Українського таємного університету у Львові, виконував обовʼязки секретаря сенату, читав курси історії України та української історіографії, а також видавав позацензурний «Історичний вісник». Брав участь у роботі товариства «Плай».

Із 1939 року І. Крипʼякевич — професор Львівського університету. Під час другої світової війни Іван Петрович працював у Львові редактором наукових видань Українського видавництва. У повоєнний час був звинувачений в «українському буржуазному націоналізмі», і в 1946 р. його, разом з іншими львівськими науковцями, було переведено до Києва, де він з вересня 1946 р. обіймав посаду керівника відділу Інституту історії України АН УРСР, а з 24 березня 1947 р. по 4 березня 1948 р., на половину ставки працював завідуючим відділом стародруків БАН УРСР нині (НБУВ). У 1948 повертається до Львова.

З 1953 року очолював Інститут суспільних наук АН УРСР ( нині - Інститут українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України).

Свою наукову діяльність І. Крипʼякевич розпочинав під керівництвом М. Грушевського і досліджував спочатку соціально-економічну і культурну історію Галичини XVI-XVII століть, видавши «Матеріали до історії торгівлі Львова», «Львівська Русь в першій половині XVI століття» тощо. Незабаром він став вивчати історію козаччини і Хмельниччини. Цій темі І. Крипʼякевич присвятив свої головні праці «Козаччина і Баторієві вольності» (вступна частина до 8 тому «Джерел до історії Ук-раїни-Руси»), «Козаччина в політичних комбінаціях 1620-1630 років», «Студії над державою Богдана Хмельницького».

Він написав цілу низку розвідок про Хмельниччину і велику монографію «Богдан Хмельницький».

Помер 21 квітня 1967 р. у Львові.