Поетичне рандеву: «Поезія –слово!.. Поезія – пісня, поезія – вільна душа!» / До Всесвітнього дня поезії

 

Поезіє, красо моя, окрасо,

я перед тебе чи до тебе жив?

                                Василь Стус

Вірші тернопільських поетів

***

                        Друзям по перу

Поезія – це подих вітру свіжий,

Заходить в душу – і згасає біль,

Вселяє спокій, що марноти ріже

І оживає в краплі дощовій…

 

Вона – бальзам зневірених і сильних ,

Дає надію, окриляє дух ,

І прапором стає для підневільних ,

Закоханих рятує від розлук.

 

Поезія – це чтиво для гурманів!

Є й ті, що визнають лише роман,

Але, скажіть, в якому із романів

Отак п’янить метафор чар-дурман?

 

Поезія – одна до зір дорога

У хаосі зненависті й облуд.

Поезія – єдиний доказ Бога,

У світі де і віра є абсурд!

                                    Марія Гуменюк

 

__________________________________________________

* * *

Димчасті патоки викрутасом

Вигойдали тканий гобелен.

Утекло кудись дитинство наше

Кульками кульбабових племен.

 

Фольками веснянок-подолянок ,

Бейжиками жмурок і квачів,

Друзками крихкої порцеляни,

Сленгами лелечиних ключів…

 

Вередливе пам’яті люстерко

Мітками означить часу плин.

Все, що надиктоване нам зверху, –

Жменька активованих хвилин.

                 Любов Малецька

__________________________________________________

***

Озвалися ранку пищалі золочені

На стриху у сіні пахкім, притолоченім,

Десь голубом-жінкою, воркотом-ласкою,

Десь діток медових життєйською паскою.

І світлом просторим старечого ґанку

Озвались пищалі золочені ранку.

Замріяна просинь в очах не розчесана.

Від себе далека душа ледь не щезнула.

Так хороше думать про все і про всіх.

І уст доторкнувся здитинілий сміх,

І млістю солодкою двоє наврочені.

Озвалися ранку пищалі золочені...

Цей ранок земне моє світло всотає.

Світає, о Господи, нині світає...

                                     Зоряна Замкова

______________________________________________

***

Скрегоче ключ, а за дверима - пустка.

Сидять принишкло по кутках пісні.

Під образами вилиняла хустка

кутасами горить на побічні.

Зачовганіла фарба на підлозі.

Знимки вросли у сивий килимок...

...Сільська хатина - світлий вірш у прозі,

духмянок згадки

 в пригорщі

думок.

              Олег Герман

__________________________________________________

***

В УКРАЇНІ-ВІЙНА!

 

Усі плани колишні — мізерні…

До роси чи сльози

Враз змаліли

Бажання й мрій зов…

Залишилась Надія –

Як гірчичне чи макове зерня,

Але в ній – Перемога,

Мир Божий й

Вселенська Любов.

      Марія  Баліцька