До Дня Конституції
Щороку 28
червня українці святкують День прийняття Конституції України. Саме цього дня
1996 року Верховна Рада України прийняла Конституцію України. Це єдине державне
свято, закріплене в самій Конституції:
Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України.
Ця важлива подія сталася на п’ятий рік після проголошення незалежності нашої держави, в ніч з 27 на 28 червня 1996 року. Процес прийняття основного закону був непростий: майже добу депутати Верховної Ради не могли дійти згоди і не виходили із сесійної зали. Через 23 години безперервних дебатів дві третини депутатського корпусу - 315 парламентарів таки проголосували за прийняття Конституції України. У документі визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою в складі України.
Ухвалення
Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і
територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та
громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на
світовій арені.
Конституція – це
основний Закон держави, що має найвищу юридичну силу і встановлює засади
політичної, правової та економічної систем держави.
Основні
розділи Конституції визначають загальні засади функціонування української
держави, основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, завдання та
функції діяльності Верховної Ради України, Президента, Кабінету Міністрів та
інших органів виконавчої влади, засади здійснення правосуддя, територіальний
устрій держави.
Конституція
закріплює і права людини - це права, нерозривно пов'язані з самим існуванням
людини: право на життя, на свободу у всіх її проявах, право на повагу людської
гідності, на опір пригнобленню.
Всі права
людини і громадянина рівноцінні і взаємопов'язані і тому однаковою мірою
повинні захищатися державою.
Конституція
розмежовує поняття «права» і «свободи». Проте це в цілому рівнозначні,
співпадаючі за об'ємом, поняття. Система конституційних прав і свобод
особистості охоплює всі сфери життя діяльності людей і відповідає міжнародним
стандартам прав людини. З урахуванням міжнародно-правових стандартів права і
свободи класифікуються на:
• особисті права і свободи - це права у сфері
особистого життя і особистої безпеки, вони торкаються індивідуального,
приватного життя людини ( право на життя (ст. 27); право на свободу і особисту
недоторканність (ст. 29); право на недоторканність житла (ст.30); право на таємницю
листування, телефонних переговорів, телеграфної і іншої кореспонденції (ст.
31); право на невтручання в особисте життя (ст. 32); право на свободу
пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно покидати територію
України (ст. 33); право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх
поглядів і переконань (ст. 34); право вільно збирати, зберігати,
використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або іншим чином - по
своєму вибору (ст.34); право на
свободу світогляду і віросповідання (ст. 35); право направляти індивідуальне
або колективне письмове звернення, або особисто звертатися до органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, до посадових І службових осіб цих
органів(ст. 40));
• політичні
права і свободи - це такі права і свободи, які громадяни реалізують в
політичній сфері суспільного життя (право на свободу об'єднання в політичні
партії і громадські організації (ст. 36); право на участь в професійних спілках
(ст. 36); право брати участь в управлінні державними справами, у
всеукраїнському і місцевих референдумах, вільно обирати І бути обраними до
органів державної влади і місцевого самоврядування (ст. 38); право збиратися
без зброї і проводити збори, мітинги і демонстрації (ст. 39));
• економічні
права - це такі права, які люди реалізують в економічній сфері суспільного
життя (право володіти, користуватися і розпоряджатися приватною власністю,
результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41); право
користування відповідно до закону об'єктами права державної і комунальної
власності (ст. 41); право на
підприємницьку діяльність, не заборонену законом (ст. 42);
• соціальні
права - це такі права, реалізація яких пов'язана із задоволенням найважливіших
соціальних потреб людей (право на працю (ст. 43); право на страйк (ст. 44);
право на відпочинок (ст. 45); право на житло (ст. 47); право на достатній
життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (ст. 48); право на охорону здоров'я, медичну допомогу і медичне страхування (ст.
49). Крім того, для
громадян України встановлене право на соціальний захист, що включає право на
забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності,
втрати годувальника, безробіття за незалежними від них обставинами, а також в
старості і в інших випадках, передбачених законом (ст. 46));
екологічні права - це нова, раніше не
закріплювана на конституційному рівні група прав людини, яка забезпечує потреби
в безпечному навколишньому середовищі (ст. 50) : право на безпечне для життя і
здоров'я оточуюче середовище і на відшкодування заподіяного порушенням цього
права шкоди; право вільного
доступу до інформації про стан навколишнього середовища, про якість харчових
продуктів І предметів побуту, а також право на її розповсюдження;
• культурні
права і свободи - це права і свободи людини у сфері культури (право
на освіту (ст. 53); свобода літературної, художньої, наукової і технічної
творчості (ст. 54); право на результати своєї інтелектуальної, творчої
діяльності (ст. 54)).
Немає коментарів:
Дописати коментар