Акція-спомин: «Холодний подих згаслої свічі»

 

В бібліотеці пройшла акція-спомин: «Холодний подих згаслої свічі» присвячена всім людям, які загинули в мирний час від голоду і репресій.

Кожного року в четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору  1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. В цей день по всій Україні і в країнах світу, де проживають українці, проходять скорботні заходи. Традиційно  о 16:00 хвилиною мовчання вшановують всіх, хто загинув в ці страшні і трагічні роки,  на центральних площах міст і сіл, біля пам’ятників жертвам Голодомору, в храмах, на підвіконнях осель українці запалюють поминальні свічки, лампадки і моляться за душі померлих.

Традицію запалювати свічки у вікнах своїх будинків, так звану акцію «Свічка у вікні», запропонував американський історик, дослідник Голодомору Джеймс Мейс: «Навіть сім десятиліть опісля свічка, що мерехтить у вікні, видається мені гідною відповіддю».

 
Цього року  День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.

На вшанування пам’яті всіх убитих голодом запаліть свічку і поставте на підвіконня так, щоб її було видно знадвору.

Огляд літератури біля виставки-вшанування: «Світ повинен пам‘ятати»

 

/ до Дня пам‘яті жертв Голодомору/

Історичний спогад: «Прагнення до Свободи..»

День гідності та свободи – одне з вагомих державних свят України, яке відзначають щорічно 21 листопада. Воно пов’язано з початком двох революцій, які відбулися в Україні у 2004 та 2013 роках. В цей день в Україні вшановують пам’ять  людей, які під час Революції Гідності та Помаранчевої революції стали на захист прав і свобод людини й громадянина, демократичних цінностей,  національних інтересів держави та її європейського вибору.

Події тих років...      

Зустріч з психологом-волонтером: «Дистрес і самодопомога»

 18 листопада

Зустріч з психологом-волонтером Товариства Червоного Хреста України (Обласної організації  м. Тернопіль) - Фізяр Оксаною. 

Тема зустрічі «Дистрес і самодопомога»

Книжкова виставка: «Війна очима поетів і письменників».

 

19 листопада 2024 року - 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. 

До цієї дати в бібліотеці відкрито виставку «Війна очима поетів і письменників».

Виставка-вшанування: «Світ повинен пам'ятати»

 

«Чи можливе?! Чи таке можливе?!

Чи в таке повірить чоловік:

Щоб родючі українські ниви

Народили 33-ій рік?»

                                     С. Кузьменко

 

Протягом XX ст. Україна пережила три штучні голоди: 1921-1923 рр., 1932–1933 р.р. і 1946–1947р.р. Та найбільш страшним і масовим був Голодомор 1932–1933 років – це трагедія українського народу, наслідки якої відчуваємо і понині.

За оцінками істориків і демографів тоді загинуло понад 10 млн. людей. Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний  режим створив для українців умови які були не сумісні із життям.  Насильно вилучали всі харчі, створили блокаду сіл і цілих районів, забороняли виїжджати  за межі охопленої голодом України,  репресій проти незгодних людей. На довгі десятиліття голод порушив природний генетичний фонд, призвів до морально-психологічних змін у свідомості українського народу.

Цього року  День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада. До цієї дати у бібліотеці розкрито виставку-вшанування: «Світ повинен пам'ятати», яка буде діяти до 25 листопада. Запрошуємо усіх до перегляду.

Літературний подіум: «Магія творчості Сергія Сірого»

(до 65-річчя від дня народження поета-пісняра)

Храм душі

Ми будуємо храм в наших душах, як вічність,

Щоб не знищив його ні мороз, ні вогонь.

Храм свій кожен із нас хай наповнює світлом,

Щоб жило там тепло і сердець, і долонь.

 

Ми будуємо храм не з каміння, а з істин,

З вічних істин, в яких торжествує добро.

Будуть в храмі отім слово правди і пісня.

Ми будуємо храм всім нещастям на зло.

 

Ми будуємо храм і до нього дорогу...

Прокладаєм її через смуток і біль.

Зводим стіни святі ми на вірі у Бога,

Аби видно було храм душі звідусіль.

Рядки цього вірша належать перу відомого тернопільського поета-пісняра, журналіста, фахівця соціальної сфери, заслуженого діяча естрадного мистецтва України Сергія Сірого.