Проблемний діалог «Булінг. Мій світ без насильства»

Всеукраїнський тиждень права

Проблемний діалог
"Булінг. Мій світ без насильства"

Не  секрет, що  сьогодні  насильство поширюється серед молодих людей, як хвороба. 

Насильницькі  дії  одної людини по відношенню до іншої,  порушують її конституційні  права й свободи і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров’ю.  Насильству та жорстокому поводженню можна запобігти, а у випадку коли вони трапляються, на них треба ефективно та негайно реагувати! 

Що робити, якщо ти став жертвою шкільного насилля чи знаєш, що когось ображають?

 Які  правила допоможуть запобігти насильству на вулиці, в сім’ї?

 Про  це  все  учні 8-А класу ЗОШ №7  дізналися  з бесіди  з  фахівцем,  головним юристом відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги при 

Тернопільському місцевому центрі з надання безоплатної  правової допомоги,  Йосифів Юрієм Михайловичем.

 

Щедрий вівторок

Всеукраїнська акція дарування книг

Щедрий вівторок

30 листопада 2021 р. в Україні відбудеться #ЩедрийВівторок (оригінальна назва #GivingTuesday) − день добрих справ, який щорічно відзначається у понад 150 країнах світу.  

Бібліотека - філія № 7 для дорослихтакож долучається до всесвітнього благодійного руху #ЩедрийВівторок, та оголошує  акцію дарування книг для бібліотеки.

 Запрошуємо всіх небайдужих мешканців міста долучитися до акції. Можливо, саме Ваша книга стане комусь у пригоді: спонукає замислитись, дасть пораду, а може просто стане гарним співрозмовником та додасть гармонії у життя… "Хороша та книга, яку відкриваєш - смакуючи, а закриваєш — збагатившись", - сказав колись Амос  Олкотт – американський учитель, письменник, філософ. Ми знаємо, що дарування – це рух душі, безкорисна щедрість та добра воля дарувальника.

 Тож проявіть свою добру волю - подаруйте бібліотеці хорошу книгу!!!

Саме цей день надихає мільйони людей робити добрі справи та популяризує культуру благодійності. 

На  акцію відгукнулось багато наших читачів. 

 

Натомість ми дарували нашим благодійникам одноразові маски, щоб убезпечити їх, та зберегти іхне здоров`я.

Щира подяка людям за те, що доєдналися до нашої акції 

ЩЕДРИЙ   ВІВТОРОК!

 

Великий голод.­ Вічний гріх...

Виставка-спомин
Великий голод.­ Вічний гріх...

27 листопада - День пам’яті жертв Голодомору.

 

Голодомор 1932-1933 років - геноцид українців, одна з найтрагічніших сторінок української історії, яка поглинула мільйони безневинних, - не підлягає забуттю…

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

Одне з безпосередніх свідчень голоду — смертні книги й статистичні картки про природний рух народонаселення, які велися в сільрадах. Документи Централь­ного управління народногосподарського обліку при Держплані СРСР, з яких на­прикінці 1989 р. вперше знято гриф над секретності, свідчать про те, що реєстраторам ЗАГСів давалися негласні інструкції не фіксувати дійсну причину смерті. Проте не всі службовці додержувалися інструкцій. У підбірці статистичних карток з трьох сільрад Вінницького району відтворено дійсну картину голодомору, яка показує й те, що діти інколи бували жертвами власних батьків-канібалів.

Десятки документів характеризують методи хлібозаготівель взимку 1932— 1933 рр . Те, що при заготівлях 1929—1931 рр. вважалося перегином,— знущання над селянами, подвірні обшуки з ключками й щупами, конфіскація зерна, одержаного на трудодні та ін., тепер стало звичним явищем. У норму перетворилося й те, що раніше не спостерігалося навіть у формі «перегину» — конфіскація не хліба, а будь-яких продуктів (картоплі, м'яса, сала тощо), заготовлених селянами до нового врожаю. У постанові РНК УСРР за підписом В. Я. Чубаря «Про заходи до посилен­ня хлібозаготівель» від 20 листопада 1932 р., яка стала програмою дій для заготі­вельників, передбачалося застосування «натуральних штрафів». Йшлося про штра­фування м'ясом колгоспів, «що припустили розкрадання колгоспного хліба і злісно зривають план хлібозаготівель». Штрафи мали стягатися як за рахунок усуспіль­неної худоби, так і худоби колгоспників. Санкцію на них в кожному окремому випадку повинен був давати облвиконком. Сам по собі цей пункт урядової поста­нови — страхітливе свідчення варваризації тоталітарної держави в екстремальних умовах економічної катастрофи. І все-таки постанова не санкціонувала запрова­дження подвірних обшуків з конфіскацією всього їстівного. У наведеному в збір­нику розпорядженні Наркомюсту УСРР від 25 листопада 1932 р., де йшлося про організацію виконання постанови, навіть підкреслювалася небажаність «масових трусів». Та архівні документи й тогочасна преса свідчать, що такі обшуки були поширені в усіх місцевостях, крім прикордонних. Конфіскація була свідомо спрямо­вана на повільне фізичне винищення селян. Неможливо довести документально, хто віддавав такі накази і з якою метою. Тут відчувається, однак, тиск невидимої, але могутньої сили — надзвичайної хлібозаготівельної комісії Молотова.

У 1932-1933 роках , коли бракувало в Україні хліба, більшовицькавлада не припиняла його експорту: його вивезено відповідно 1,72 і 1,68мільйона тонн. Можна погодитись з тією думкою, що цей експорт практикувався не тільки для того, щоб придбати необхідні машини чи матеріали, а й з метою справити за кордоном враження про достатню кількість хліба в Радянському Союзі. Одначе, як тільки минув голод, експорт хліба одразу ж різко зменшився - 770 тисяч тонн у 1934 році, тобто більш як у два рази менше. А хто добивався, аби опухлі українські селяни виконували в повному обсязі всі продовольчі поставкиМоскві, Ленінграду, Криму (він тоді був у складі Росії), іншим регіонам СРСР, організовуючи навіть спеціальні "червоні обози"? Пропоновані архівні матеріали чітко називають нам цих "героїв" системи, людям, як правило, з нижчою освітою. Саме ці так звані вожді, намагалися замовчати перед світом страхіття голодомору в Україні. На жаль, повторювали вслід за ними казки про заможне життя в Україні і Ромен Ролан, Анрі Барбюс, Бернард Шоу. Кричала криком лише українська діаспора. Представник уряду УНР екзині проф. Олександр Шульгін, змалювавши жахливу картину голоду в Україні, звертався з таким проханням по Хлібної комісії, яка була створена Лондонською економічною конференцією: "В час, коли дорадчий комітет має встановити кількість збіжжя, яке СРСР має вивезти за кордон, ми просимо вас в ім'я гуманності заперечувати проти будь-якого вивезення їстівних продуктів і особливо хліба з СРСР. Цей хліб по праву належить тим, хто його сіяв і хто нині вмирає з голоду - селянам України і Кубані. З свого бокумирішуче протестуємо проти такого вивозу, який ми не можемо інакше кваліфікувати як злочинним". Та світ лишався глухим. І вмирали мільйони українців. Як і болгари, греки, молдавани, німці (грошову допомогу останнім з Німеччини влада змушувала останніх передавати у фонд Міжнародної організації пролетаріату), поляки, росіяни, чехи, шведи... Скільки українського народу прийняла наша земля в 1932-19337 рр. Уже, мабуть, ніхто точно і не скаже. В будь-якому селі спроби встановити кілька жертв голодомору за спогадами літніх людей, стають безуспішними, пам'ять уже підводить тих небагатьох старожилів, що вижили в той страшний час. Але ми мусимо пам'ятати про кожного, кого змусили загинути страшною смертю...

" Майдан. Простір гідності, свободи і єднання". Патріотична година.

День Гідності і свободи

21 листопада ми відзначаємо День Гідності і Свободи. 

 Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу.

В честь подій Помаранчевої революції та Євромайдану встановлене сьогоднішнє свято. Воно прославляє волелюбність і мужність нашого народу, прагнення до демократії, вшановує національні інтереси держави і права людини.

Сьогодні ми вшановуємо Героїв Небесної Сотні та всіх українських воїнів, які беруть участь у війні на сході держави, усіх тих, хто власним життям, своєю жертовністю демонструють щире прагнення українців жити у вільній, демократичній і суверенній державі. Усі вони залишаються в пам’яті народу назавжди, стають гордістю й прикладом для майбутніх поколінь.

Сьогодні гостем нашої книгозбірні був наш краянин, доброволець і волонтер -

Сергій Коновал, позивний "НОРД".

 Сергій Коновал - командир 6-ї резервної сотні Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Він досвідчений та мужній воїн, справедливий командир та захисник своєї країни.

 У свої 29 років Сергій Коновал пройшов бої у Станиці Луганській, Пісках, Мар’їнці.  Нагороджений медаллю «Доброволець АТО» та відзнакою «Боєць, ветеран  ДУК «Правий сектор»

На зустріч з нашим гостем ми запросили учнів 10 класу загально-освітньої школи №7, разом із класним керівником Тетяною Володимирівною.

Юнаки та дівчата, яким зараз по 16 років, так само, як і тим молодим людям, які 8 років тому вийшли на Майдан, відстоювати свою Гідність і Свободу, слухали розповідь Норда, намагаючись не пропустити жодного слова. 

Україна - територія гідності і свободи. Вона довела це подіями, які розгорталися на Майдані в 2004 і 2013 роках. Це було важке випробування для нашої країни, але українці довели свою любов до країни, честь і мужність. Україна потрібно пишатися і просто неможливо не любити! Єдність і свобода роблять нас гідними дітьми нашої країни.

 Давайте зберігати і оберігати цей скарб! А наша сильна і демократична Україна буде берегти і захищати нас. З Днем гідності та свободи!

 

День української писемності та мови

Книжковий віраж
«Пригости мене розмовою, українською мовою»

9 листопада в Україні святкують День української писемності та мови. Це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Це свято є даниною одному з найцінніших надбань, яке створене й залишено нам нашими попередниками. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися наш народ.
Українська мова почалася з писемності, витоки якої йдуть з далекого минулого. Давньоруські літописи є дорогоцінними реліквіями історії, науки, літератури та культури, які й сьогодні вражають глибиною мудрості, далекоглядності, є актуальними і суспільно значимими.

У всьому світі відомо, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.
Українська держава повинна гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку, зробити якнайбільше для того, щоб її престиж у нашому суспільстві зростав, щоб вона міцніла й розвивалася разом з іншими мовами нашої багатонаціональної країни.

Ми запропонували нашим читачям з нагоди свята перевірити свої знання та пройти вікторину до Дня української писемності та мови.

Пропонуємо і вам перевірити свої знання в українській мові.
Перейдіть за посиланням   https://www.fyrebox.com/play/zzzv6dwjoveeojg2ov?fbclid=IwAR3xgJfuqjqxLVklEWloW4O1rXSg5tSOfr4p9KGuwQSA09i3p4DUvPmnRec 

 і спробуйте свої сили.
БАЖАЄМО УСПІХУ!!!

Вітаємо вас, шановні наші читачі, з Днем української писемності та мови. Нехай материнське слово буде для всіх нас духовним джерелом життя і оберегом. Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я зміцнення нашої Батьківщини - України!

Бібліоексрес представляє........

Борис Крамер

Зламані сходи

Містична детективна історія від володаря чисельних престижних нагород та премій.

Цікаві вони, сходи... Вверх-вниз, видряпуєшся, злітаєш догори чи навпаки, сходиш донизу, падаєш... Сходи в підземелля і сходи до небес... А Василя Добрянського його «сходи», хоча й «зламані», привели до вершини, до «корони». Адже саме за роман «Зламані сходи» журналіст і прозаїк Василь Добрянський, який пише детективи під псевдонімом Борис Крамер, отримав гран-прі Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики «Коронація слова» у номінації «Романи».
Це книга про життя, про реальність буття минулого та сучасність сьогоднішнього. Це книга про сітку відносин та зв'язків, про емоції від щемливого суму до захвату, це політ фантазій, уяви та реальних подій. Неймовірна життєва історія, така звична у сьогоденні, та з реалістичним минулим, яке ми так ігноруємо. Доля молодого чоловіка затягує своїми переживаннями, думками, іноді ловиш себе на думці, що ти сам став героєм і почуття такі знайомі до болю. Болюча втрата матері, лотерейне життя кожного дня, нестабільний прибуток та пошуки роботи. Як це все мені знайомо. Персонажі, які виникають на шляху пошуків істини викликають цікавість чи огиду, захват чи розпач. Зрозуміло, що ніхто не залишиться байдужим, бо події розвиваються стрімко та динамічно. Неможливо відірватися від першого до останнього слова. А кінцівка повернула у світ реальності та неймовірної історії однієї чи декількох родин. Насправді після читання "Зламаних сходів" можна написати окрему статтю відгук чи рецензію, бо тут прекрасне все: від гарного літературного слова до останнього постскриптуму автора.

Час теплих обіймів

 ТОП-5 листопадових  книг для затишних осінніх вечорів

Змерзли? Не переймайтесь, осінь має багато своїх переваг :) Це період затишку та спокою, коли хочеться загорнутися у теплий плед і смакувати гаряче какао. Це також пора, яка якнайкраще  підходить для читання. 

Пропонуємо вашій увазі ТОП -5 книг для затишного листопадового вечора

Збірка містить оповідання про кохання різних авторів. Твори сповнені багатьох переживань: є в них і радість, і хвилювання, ніжність і міць, віра й сподівання на краще, тріумф і туга, вдячність і прозріння. Історії змусять і весело посміятися, і замислитися, деякі —зворушать до сліз. Солодкого читання та радості кохання!

Перед вами – затишна повість про щастя жінки. Вона схожа на клаптикову ковдру, де основа-полотно містить на собі різнобарвні шматочки тканини, що своїм поєднанням творять унікальний візерунок. Текст має центральну сюжетну лінію: молода жінка трепетно кохає свого чоловіка, виховує дітей, пече яблука з корицею, піци та лазаньї, облаштовує дім усілякими мистецькими дрібничками, готується до Різдва й святкує його з найріднішими, вирушаючи в мандрівку. Строкаті клаптики – це різноманітні історії кохання, згадані, списані з життя чи вигадані самою героїнею повісті. Саме ці замальовки або оповідання роблять книжку неповторною й дарують особливу насолоду читання.

У цій книжці зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів. Герої цих історій - прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави - хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятки, на дні яких і збереглися ці історії.

Сім’я… Мудре та надійне старше покоління. Кумедна й допитлива малеча. Наші дорогі мами і татусі, бабусі та дідусі, донечки й синочки. Рідний дім, навіть коли ми далеко від нього, дарує свої тепло та затишок. Усе це та чимало спонук для «своїх», особистих роздумів, спогадів, переживань читач знайде в новій збірці «Теплих історій», присвяченій родині, сім’ї – найближчому, найріднішому, сокровенному духовному й життєвому простору.

Надихнути, втішити, додати солоду й радості. Ця книжка – збірник добрих, теплих, шоколадних, цілющих слів. Тут містяться історії про різних людей, життя, любов, слова, дружбу, смуток, пошуки, усміх, подорожі, домашню випічку, міста, кутові будинки, про велосипеди, кіно й картини, про музику, лікарні, студентів, книжки, про неосвітлені вулиці й старі листи, маленькі дрібниці й великі зміни. І дуже хочеться, щоби читаючи цю книжку, ви усміхалися. Смачного читання!

  Сама осінь з усією її красою та затишністю – вже як сторінка з книжки. Не проґавте можливість надихатися цим прозорим повітрям та може й уявити себе героєм улюбленої книги :)

Щира подяка за подаровані книги!!!

Книга – найкращий подарунок. А коли вона подарована бібліотеці, де її прочитає не один десяток користувачів, то це найцінніший подарунок.

Книги, подаровані читачами, мають особливе значення для бібліотеки.

Василь Шкляр

Його називають "батьком українського бестселера". Кожен його роман отримує епітет як не "культовий", то "скандальний". Кожен його вислів розбирають на цитати, а кожен вчинок  обговорюють ще багато років по тому...

Романи

З приходом осені  все частіше з’являється бажання повернутися додому, заварити собі чашечку ароматного чаю та, загорнувшись у теплий плед, почитати цікаву книжку. А якщо вам хочеться трохи відпочити та отримати справжнє задоволення від прочитаного, то один з представлених нижче любовних романів – це саме те, що вам потрібно. Історії кохання прийдуться до душі і тоді, коли у вас у відносинах все у повному порядку, і тоді, коли чергові стосунки принесли прикре розчарування. Ці романи допоможуть вам по-іншому подивитися на безліч життєвих ситуацій та почати жити з чистого аркуша.

Що таке справжня, висока фантастика? Перш за все, це реальність і логічний розвиток дійсності. У всякому разі, такою вона повинна бути.

Андрій Кокотюха

Є прихильником художньо вигаданої («міфологічно-розважальної») складової творів історичної тематики з дотриманням реконструктивного фактажу

Андрій Кокотюха — сучасний український письменник, сценарист, журналіст. Автор понад 50 художніх, документальних та науково-популярних книжок. За його романами знімають художні фільми. Кілька років поспіль входить до топ-10 авторів, чиї твори є лідерами продажу в Україні, за що відзначений як «Золотий письменник» (2012). Неодноразовий лауреат та володар Гран-прі (2006) міжнародного конкурсу «Коронація слова»

У жанрі пригодницького роману, який є одним із найдавніших у літературі, відтворені людські прагнення до мандрівок і пригод, до відкриття невідомих земель і прихованих таємниць. В основу цього жанру покладено незвичайні пригоди персонажів, що розгортаються протягом тривалого часу. Запрошуємо поринути в цей світ!

Що може бути спільного у історичних творів і творів художньої літератури? Хіба тільки те, що ті й інші існують у вигляді письмових текстів, у яких є свої автори та читачі. Принципова ж відмінність - в завданнях, які стоять перед істориком і автором художнього твору. Завдання історика полягає в тому, щоб створити об'єктивну картину минулого. Він змушений обмежуватися збереженими документальними джерелами. Найважливіше для автора художнього твору - успішно реалізувати свій творчий задум і зацікавити ним свого читача. Для цього йому не обов'язково у всьому слідувати тому, що прийнято вважати істинним або реальним.

Щаслива і трагічна, ніжна і холодна, вічна і скороминуща – любов може приймати абсолютно будь-які форми. Про неї читали і будуть читати до тих пір, поки живе людство. Адже кохання – єдине, що пронизує кожну клітинку Всесвіту. У цій добірці ми зібрали книги про любов, які однозначно доторкнуться до струн вашої душі, змусять посміхатися від щастя, а іноді і вдосталь поплакати.

Колектив бібліотеки - філії № 7 для дорослих щиро дякує нашим читачям за чудовий подарунок!!!