14 червня минає 131 рік від дня народження українського полковника Євгена Коновальця (14 червня 1891 – 23 травня 1938), який створив Організацію українських націоналістів (ОУН) і Українську військову організацію (УВО), якого називають людиною з державницьким мисленням.
«У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії» – ці слова полковник Євген Коновалець промовив на Конгресі українських націоналістів у Відні у 1929 року, коли було створено ОУН. Власне, він своє свідоме життя (а прожив майже 47 років) творив історію, яка комусь подобалась, а когось дратувала.
Євген Коновалець - організатор і перший керівник ОУН (1929-1938), незаслужено залишився в тіні своїх видатних учнів і послідовників - Степана Бандери та Романа Шухевича. Коновалець - легенда, з початку революції 1917-1920 рр. в Україні.
У 1914 році Євген Коновалець, як солдат, був мобілізований в австрійське військо. У 1915 році потрапив у російський полон, з якого у 1917 році зумів втекти. Він, військовополонений австрійської армії, підданий Австро-Угорщини, одразу ж поїхав у Київ, де очолив формацію Січових стрільців.
30 липня 1920 року у Празі Євген Коновалець провів останнє засідання Стрілецької ради Січових стрільців, тоді створили Українську військову організацію (УВО), перший з’їзд якої відбувся у серпні 1920 року. А восени 1921 року Євген Коновалець повернувся у Львів. Тут йому не поспішали відчиняти двері, бо бачили у ньому політичного конкурента.
У Львові Євген Коновалець зустрів своє кохання – Ольгу Федак, доньку одного з найзаможніших людей Галичини, адвоката, підприємцям, громадського діяча Степана Федака. Його зятями стали Євген Коновалець, а також Андрій Мельник, який одружився з другою донькою Федака – Софією. Євген та Ольга одружились у лютому 1922 року і мешкали у кам’яниці батька на вулиці Дорошенка, 48 у Львові.
Більш-менш спокійно Євген Коновалець жив до 1929 року, поки радянська спецслужба не зрозуміла його мети. У 30-х роках було зрозуміло, що всі чекають нову війну, Коновалець був тією людиною, яка, в разі початку Другої світової війни, могла створити багатотисячну армію для боротьби за українську державу на боці Німеччини. Сталін це добре розумів. Радянська влада мала в УВО своїх агентів і розуміла, що треба розколоти організацію, щоб українці самі себе послабили. У 1933 році Євген Коновалець потрапляє у розробку спецслужб на фізичне знищення
Євген Коновалець у 1920-х роках почав говорити про необхідність створення політичної організації. У Відні наприкінці січня у 1929 року зібралися представники різних українських націоналістичних організацій. Це були групи української націоналістичної молоді, Леґія українських націоналістів, Союз української націоналістичної молоді, Українська військова організація (УВО), керівником якої був Євген Коновалець. Зібрання, на якому створили ОУН, тривало з 28 січня по 3 лютого 1929 року. Євген Коновалець очолив нову політичну організацію.
У мемуарах «Причинки до історії Української революції», що є радше політичним заповітом, як назвав цю працю український історик Ярослав Дашкевич, Євген Коновалець подає такі ідеї щодо державотворення:
– завдання національно-визвольного руху – це боротьба з окупантами за утворення української держави;
– у боротьбі за українську державу та її забезпечення від агресії зовнішніх ворогів український національно-визвольний рух мусить опиратися на українські збройні сили, українські за своїм командним складом та своєю ідеологією;
– Україна мусить бути єдиною, соборною державою, що веде рішучу боротьбу з будь-якими, інспірованими ззовні, проявами внутрішнього національного сепаратизму;
– дисциплінованість у державному, громадському, економічному, військовому житті;
– непридатність колективного керівництва державою, особливо в складний конфліктний час.
Євген Коновалець намагався згладжувати гострі кути в ОУН, непорозуміння між молодим крилом ОУН, яке діяло на теренах Галичини, і Проводом в еміграції.
«Завданням радянської спецслужби було ліквідувати Коновальця, бо їм був потрібен розкол ОУН, а не людина, яка згладжувала ситуацію. Він вмів лавірувати між крайнім радикалізмом і поміркованим», – наголошує історик Ігор Смольський.
У 1933 році у Москві, за наказом і під контролем Сталіна, розробили спецоперацію щодо ліквідації Євгена Коновальця. 23 травня 1938 року у нідерландському місті Роттердам у ресторані «Атланта» радянський агент зовнішньої розвідки Павло Судоплатов дав провідникові ОУН Коновальцю коробку цукерок із запискою «від друзів», в якій був вибуховий пристрій. Євген Коновалець знав про підготовку замаху на його життя і на спроби знищення ОУН, його перестерігали щодо московських агентів.
Обкладинка брошури про Євгена Коновальця, яка вийшла після його смерті
Поховали Євгена Коновальця на цвинтарі «Кросвейк» у Роттердамі. Заповітною мрією полковника було, щоб його останки спочивали у Києві.
Немає коментарів:
Дописати коментар