Всесвітній день книги та авторського права 

Сьогодні, 23 квітня, світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. 

 Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. Зважаючи на те, що «в історичному розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві.

Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

У Всесвітній день книг і авторського права ми вітаємо всіх наших авторів. Бажаємо їм глибокого натхнення і легкого пера! Ваша роль у розвитку сучасної культури безцінна. Нехай ваш талант і надалі продовжує служити збереженню і примноженню духовного багатства нашої Держави і світу в цілому! Зі святом Вас!

Відсвяткуйте цей день відвідавши книгозбірню, придбавши книжку і підтримавши українського видавця, або замінивши, наприклад, перегляд телевізора на читання!

Час народних традицій: "Великдень в кольорах та фарбах"

Великдень в кольорах та фарбах

Цієї неділі, 24 квітня, православні християни святкуватимуть Великдень.

Великдень — це найбільше свято в житті православної людини. Саме в цей день радують і люди, і природа. Однак за всім зовнішнім фарсом і не завжди щирою радістю ми забуваємо про глибокий сенс, який був закладений в святкування цього світлого свята. Христове Воскресіння, в першу чергу, пов’язано з вірою в спокутування страждань. Воскресіння Христа стало, свого роду, яскравим показником доброти. Народ знайшов надію на порятунок, прощення гріхів, зцілення і вічне життя в раю.

Великодні свята тривають цілий тиждень. Особливо виділяють кілька днів. Наприклад, четвер — чистий четвер, це день очищення від усіх бід, напастей та смерті. Раніше в цей день було заведено прибирати будинок, двір, та й зараз багато хто продовжує цю багатовікову традицію.

У Страсну п’ятницю вже активно починають готуватися до святкування Великодня, тому в п’ятницю печуть головну «страву» — паски. Паску ні в якому разі не можна їсти до того, як вона буде освячена, бо це є великий гріх. В цей день також прийнято повністю відмовлятися від їжі. Згідно з церковними канонами, саме в цей день ми можемо отримати прощення від усіх гріхів. Однак таке правило поширюється тільки на тих, хто дотримувався посту.

У суботу потрібно фарбувати яйця. Чому саме яйце є символом Великодня? Все дуже просто — в ньому зароджується життя. Фарбування яєць, за церковним повір’ям, пов’язане з Марією Магдалиною, яка прийшла до імператора Тиберія і піднесла йому в дар червоне яйце. При цьому вона сказала йому: «Христос Воскрес». Яйце символізувало зародження нового життя, а червоний колір, відповідно, кров Ісуса. Зараз яйця фарбують не тільки в червоний колір, використовуються практично всі кольори веселки. Крім того, на них наносять орнамент, такі яйця називають писанками.

В день свята Христового всі йдуть до церкви, де вітають один одного. На Великдень можна і потрібно вітатися і вітати всіх без винятку, навіть незнайомих людей. Зараз, звичайно, це багатьма сприймається як дещо незвичайна дія, що суперечить всім громадським нормам поведінки.

Великдень не дарма називають Світлим святом. В цей день має бути світлим все: і бажання, і думки, й справи. Тільки в цьому випадку весь наступний рік, до нового Великодня, у вас буде таким же світлим.

"Христос воскрес!"-десь пролунало,
І на душі святково стало.
Ось кошики із рушниками
Несуть до церкви із пасками.

Святково свічки засвітились,
І всі частунки освятились.
"Христос воскрес"-лунають дзвони.
Хай зникнуть всякі перепони!

Хай у душі панує свято,
Хай успіхів буде багато!
Хай завжди і у всім щастить.
І хай Бог благословить!

Зі святом Великодня! Христос Воскрес! У цей світлий і урочистий день Пасхи бажаю вам добра, благополуччя і миру! Нехай ваше життя оновиться разом із приходом весни, а почуття світлої радості ніколи не покидає душу. Бажаю гармонії, великої любові, сімейного затишку і щастя!

Веселих свят! Христос Воскрес!

Напиши свою першу писанку

В рамках гуманітарно - освітнього центру "Українці допомагають українцям", на платформі "Великодні дзвони" наша бібліотека спільно з Центральною дитячою бібліотекою, бібліотекою - філією №2 для дорослих, ВК іОЛ провели майстер - клас з писанкарства "Напиши свою першу писанку" для внутрішньо - переміщених осіб та маленьких тернополян 

Передвеликодній тиждень ми розпочали чудовою подією - майстер-класом "Напиши свою першу писанку", від майстра народних художніх промислів Ярослава Володимировича Осадци.

Великодня писанка – це справжній сімейний талісман, який споконвіку захищав його власника від злих сил і хвороб. Таке значення писанкам давалося здавна. Ще до появи християнства наші предки розписували все, що потрапляло їм під руку – одяг, посуд, стіни і багато іншого. Розписи мали ритуальний характер і повинні були нести захисну, а також родючу функцію. Ця традиція, якої більше 10 тисяч років, передалася і писанкарству.

Українська писанка є шедевром декоративно-ужиткового мистецтва. Виготовляють писанки окремі люди, оскільки ця праця клопітка, вимагає терпіння, зосередженості, а також знань символів, які зображаються на пташиних яйцях.

Писанки усієї України не схожі між собою, вони різняться нанесеними елементами і символами. Найскладніша для розуміння писанка Гуцульщини, яка насичена різною інформацією про життя і вірування людей. Проте значення кольорової гами та символіка подекуди збігається в різних регіонах України, оскільки всі українці бажали для себе доброї долі, миру, спокою, здоров’я, доброго урожаю

Для розпису яєць використовується писачок — невеличка дерев’яна паличка, на якій тим чи іншим способом закріплюється резервуар для розтопленого воску з кінчиком для малювання, діаметр якого відповідає обраній техніці розпису та розміру деталей.

Для виготовлення писанок відбирають сирі курячі яйця. Попередньо їх треба добре вимити у воді, розчинивши у ній трохи харчової соди. Потім яйця кладуть у легкий розчин оцту у воді, коли вони просохнуть, приступають до розписування. Найчастіше це роблять за допомогою воску.

Крапанки

На яйце наносять писачком воскові краплі та занурюють у світлу фарбу, потім знов ставлять цятки і занурюють в фарбу темнішого кольору. Коли на крапанці вже будуть цятки всіх бажаних кольорів, загальне тло вкривають темною фарбою (найчастіше темно-вишневою, темно-зеленою або чорною). Після цього віск розтоплюють над свічкою та обережно обтирають яйце від залишків воску м’якою тканиною.

Дряпанки

Якщо у вас немає під рукою писачка, то можна по експериментувати дряпанками. Берете крашанку темного кольору та занурюєте її в темну фарбу. Як яйце висохне наносите олівцем орнамент та продряпуєте його голкою (шилом чи цвяхом – що є в господарстві).

Писанки

Це найскладніший у виготовленні варіант кольорових яєць, адже потребує майстерності, терпіння та часу. Спочатку олівцем промальовуються основні орнаменти, потім по цим лініям наносять писачком віск, після цього яйце занурюють у фарбу, розтоплюють віск, видаляють його та, за бажання, розписують орнаменти іншими кольорами (можна залишати й білими).

Фарби для писанок

Колись фарби для писанок майстрині виготовляли власноруч. Наприклад, жовту фарбу отримували з кори яблуні-дички, яку відварювали та настоювали. Також жовтий колір давав відвар з гречаної соломи (відвар полови – бурий колір). Зелений колір отримували з полови конопляного насіння, а чорний – з лушпиння соняшника, чорнильних горішків дуба. Брунатний колір давали лушпиння цибулі, настій дубової кори та кори вільхи. Для отримання червоного кольору настоювали звіробій (пізніше цей колір добували з трісочок сандалового дерева, що привозили з Бразилії українські емігранти).

До природних барвників (для кращого зафарбовування) додавали галун: алюмінієвий робив кольори яскравішими, а залізний – давав темніші кольори. Для розведення фарби використовували воду, яку вдосвіта набирали з трьох джерел та до якої додавалась ще й освячена вода.

У писанкарстві найчастіше використовували 7 основних кольорів (червоний, жовтий, помаранчевий, зелений, вишневий, коричневий, чорний), але можливі й інші кольори (залежно від регіону кольорова гама писанок розширювалась).

Червоний. Символізує добро, радість життя, для молоді – щасливий шлюб. За церковною традицією яйце червоного кольору є символом Воскресіння, жертовності, небесного вогню.

Жовтий. Символ небесного світила (сонця), тепла та врожаю (колір стиглого зерна). Яйця цього кольору оберігали від злих сил та лихого. Також жовтий був кольором багатства.

Зелений. Колір весни, воскресіння природи, надії та життя. Символізував пробудження природи від довгого зимового сну.

Бурий, коричневий. Символізує землю та її приховану життєдайну силу.

Чорний. Колір ночі, всього невідомого та таємного. Зазвичай використовується як тло, підкреслює силу інших кольорів. Він символізує нескінченність життя людини, буття після смерті.

Білий. Колір чистоти, символ вирію (раю). Білі символи на писанці символізували безгрішне життя.

Блакитний. Уособлював небо, повітря, воду, чистоту та здоров’я. На писанках він символізував насичення та небесну божественність.

Знаки та орнаменти на писанках

Сонце. Його зображали на писанках у вигляді кола, восьмираменної зірки (яку ще називали ружею, існували прості, бокові, повні та сторцеві ружі), хреста, тринога (зображення трьох променів, що виходили з однієї точки та були закручені в один бік, його ще називали тригвер, трикверт), свасти (сварги, гачковий хрест).

Хрест. Давній символ сонця, вогню, душі. Вважається «божим знаком». Хрест – це перетин двох ліній: вічності (вертикальна) та часу (горизонтальна). Є символом буття та небуття, початку та кінця. У християнстві він уособлює страждання та радість Воскресіння, спокуту гріхів.

Зоря, Ружа. Цей символ зображували у вигляді п’яти- шести- семи-, восьмираменна зірки. Шестикутна – знак шести сторін горизонту співвіднесених з небом, а також знак року: дві половинки по шість місяців. Восьмикутна зірка містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свасті. Вона вважається символом кохання (писанка з ружею в подарунок вважалась освідченням в почуттях).

Квіти. В українській традиції цей символ пов’язаний з дітьми. Тому жінкам, які довго не могли завагітніти, радили писати писанки з квітами та дарувати їх дітям.

Завиток, Змій, Спіраль. Це символи життєвої сили та зародження життя. Писанки з цими орнаментами дарували на здоров’я.

Виноградна лоза. За християнською традицією – символ духовного відродження та давній символ роду.

Дубовий листок. Символізує силу, довголіття, терпіння. У поєднанні з жолудями – символ духовної та тілесної зрілості.

Пташка. Птах символізує людську душу (за повір’ями душа прилітає пташкою до новонародженого та відлітає на небеса, коли людина вмирає). Вона є провідником між небом та землею, охоронцем від злого, символом любові, вірності та злагоди.

Усі, незалежно від віку, мали змогу навчитися цьому дивовижному виду рукоділля, яке поєднує родини та відроджує українські звичаї і традиції.