Щира подяка за подаровані книги!!!

Книга – найкращий подарунок. А коли вона подарована бібліотеці, де її прочитає не один десяток користувачів, то це найцінніший подарунок.

Книги, подаровані читачами, мають особливе значення для бібліотеки.

Василь Шкляр

Його називають "батьком українського бестселера". Кожен його роман отримує епітет як не "культовий", то "скандальний". Кожен його вислів розбирають на цитати, а кожен вчинок  обговорюють ще багато років по тому...

Романи

З приходом осені  все частіше з’являється бажання повернутися додому, заварити собі чашечку ароматного чаю та, загорнувшись у теплий плед, почитати цікаву книжку. А якщо вам хочеться трохи відпочити та отримати справжнє задоволення від прочитаного, то один з представлених нижче любовних романів – це саме те, що вам потрібно. Історії кохання прийдуться до душі і тоді, коли у вас у відносинах все у повному порядку, і тоді, коли чергові стосунки принесли прикре розчарування. Ці романи допоможуть вам по-іншому подивитися на безліч життєвих ситуацій та почати жити з чистого аркуша.

Що таке справжня, висока фантастика? Перш за все, це реальність і логічний розвиток дійсності. У всякому разі, такою вона повинна бути.

Андрій Кокотюха

Є прихильником художньо вигаданої («міфологічно-розважальної») складової творів історичної тематики з дотриманням реконструктивного фактажу

Андрій Кокотюха — сучасний український письменник, сценарист, журналіст. Автор понад 50 художніх, документальних та науково-популярних книжок. За його романами знімають художні фільми. Кілька років поспіль входить до топ-10 авторів, чиї твори є лідерами продажу в Україні, за що відзначений як «Золотий письменник» (2012). Неодноразовий лауреат та володар Гран-прі (2006) міжнародного конкурсу «Коронація слова»

У жанрі пригодницького роману, який є одним із найдавніших у літературі, відтворені людські прагнення до мандрівок і пригод, до відкриття невідомих земель і прихованих таємниць. В основу цього жанру покладено незвичайні пригоди персонажів, що розгортаються протягом тривалого часу. Запрошуємо поринути в цей світ!

Що може бути спільного у історичних творів і творів художньої літератури? Хіба тільки те, що ті й інші існують у вигляді письмових текстів, у яких є свої автори та читачі. Принципова ж відмінність - в завданнях, які стоять перед істориком і автором художнього твору. Завдання історика полягає в тому, щоб створити об'єктивну картину минулого. Він змушений обмежуватися збереженими документальними джерелами. Найважливіше для автора художнього твору - успішно реалізувати свій творчий задум і зацікавити ним свого читача. Для цього йому не обов'язково у всьому слідувати тому, що прийнято вважати істинним або реальним.

Щаслива і трагічна, ніжна і холодна, вічна і скороминуща – любов може приймати абсолютно будь-які форми. Про неї читали і будуть читати до тих пір, поки живе людство. Адже кохання – єдине, що пронизує кожну клітинку Всесвіту. У цій добірці ми зібрали книги про любов, які однозначно доторкнуться до струн вашої душі, змусять посміхатися від щастя, а іноді і вдосталь поплакати.

Колектив бібліотеки - філії № 7 для дорослих щиро дякує нашим читачям за чудовий подарунок!!!

 

Всесвітній тиждень медіа- та інформаційної грамотності

 25 жовтня в Україні почався щорічний тиждень медіаграмотності, який в усьому світі проводить UNESCO вже в десятий раз.

Медіаграмотність — це навички та звички, які допоможуть вам критично сприймати повідомлення різних медіа: традиційних, соціальних мереж, зовнішньої реклами, партизанського маркетингу.

Медіаграмотність допоможе уникнути неточних новин і отримати достовірну інформацію про поточні події. І базується ця навичка на вашій персональній відповідальності як споживача.

Дехто вважає, що медіаграмотність — це про захист дітей від небажаних меседжів чи зловживань довірою в інтернеті. Але насправді вона потрібна кожному і не лише тим, хто дивиться телебачення чи сидить в інтернеті. Якщо ви вимкнете телевізор чи комп’ютер, ви все одно залишитесь у медіапросторі.

Чи варто вірити соцмережам?

Сьогодні такі соціальні медіа, як Facebook, Twitter, Telegram, взяли на себе функцію поширення новин. Але вони не завжди є надійним джерелом інформації. Вам здається, що ви отримали ретельно відібрані знання з певної теми, поки гортали стрічку відомих вам людей, але це не так. Соціальні медіа транслюють велику кількість маніпулятивних і фіктивних новин.

Боти і тролі

У соціальних медіа розігруються, зокрема, бізнесові й політичні стратегії. Вони залишаються непомітними для нас, але в той же час агресивно втручаються у наш інформаційний простір. І ми піддаємося їм, навіть не усвідомлюючи цього.

Тут варто згадати про ботів і тролів. Це інструменти спотворення реальності. Вони вносять деструктив у публічні дискусії, викликають негативні емоції в аудиторії і порушують онлайн-етику. Боти — це програми, а тролі — реальні люди, які отримують за свою роботу гроші. Їх основне завдання — засмітити інфопростір, щоб реальні думки загубилися серед коментарів. Таким чином відволікається увага від суті питання і створюються помилкові враження про точку зору людей.

Так, ви нічого не сплачуєте за реєстрацію, але головною цінністю є ваші персональні дані: вік, стать, місце проживання, освіта, інтереси тощо.

Спеціальна програма відстежує, що ви робите в браузері свого комп’ютера. Так Facebook знає про вас все: які публікації вам подобаються, які сторінки ви переглядаєте, що плануєте купити найближчим часом, яка інформація найбільш затребувана для вас тощо. Доступ до цієї інформації допомагає точно націлювати рекламу на певні групи користувачів.

Усі новини — не об’єктивні

Усе, що ми читаємо, чуємо й дивимося онлайн — медіаманіпуляція. 

Підбір інформації. Медіа диктують нам, про що думати, навіть якщо ми не планували думати про те, що прочитали. У світі щодня відбуваються мільйони подій, дізнатися про всі просто неможливо. З мільйона виокремлються, умовно кажучи, десять. При переході від мільйона до десяти ми обов’язково втратимо багато. Цей залишок і стає нашою інформаційної картиною дня. Про решту подій ми навіть не будемо здогадуватися.

Погляд на подію. При висвітленні події, яка може викликати різне ставлення, буде зроблено акцент на її позитивних чи негативних аспектах. І ті, й інші можуть бути правдою, але саме вибір фокусу буде впливати на сприйняття події в цілому.

Спрощення інформації. Зі 100% характеристик події в новини може потрапити лише мала частина. Ніхто не застрахований від перебільшення, спотворення, фальсифікації чи спрощення інформації.

6 правил медіаграмотності

Ви миєте руки перед вечерею, готуєте на чистій воді і чітко знаєте, скільки ложок цукру можна з’їсти в день? Тоді гарна ідея — виробити правила і для вживання інформації.

1. Формуйте свою стрічку новин у соцмережах правильно

У сучасному суспільстві контент має змогу створювати кожен. Але якщо вам не подобається інформаційний продукт, ви маєте право адекватно зреагувати і відмовитися від нього. Не варто додавати друзів із жалості, демонструючи мережевий альтруїзм. Не додавайте людей тільки тому, що у них милі фотографії або це ваші старі знайомі. Тут потрібен тверезий розрахунок і свідомий вибір.

2. Видаліть недостовірні джерела.

Якщо людина публікує дурниці, це достатній аргумент, щоб видалити її зі свого кола друзів.

3. Не відволікайтесь на те, що для вас не важливо 

Вам не обов’язково стежити за модними трендами, розуміти політику, бути в курсі всіх коливань валютного ринку і знати імена голлівудських акторів. Ви маєте право чогось не знати, не цікавитися чимось, не стежити за цим.

4. Слідкуйте за якістю 

Інформаційне середовище складається з простих і складних вуглеводів. Прості вуглеводи засвоюються на льоту, дарують моментальну насолоду і шкодять здоров’ю. Після такої їжі апетит подвоюється — ви починаєте потребувати більшої дози доти, поки не відчуєте себе погано.

Повільні вуглеводи, навпаки, складні для засвоєння. Але саме вони можуть дати відчуття наповненості, змісту і мають складати основу вашого інформаційного меню. Це, наприклад, якісна аналітика, пізнавальна інформація, освітні проєкти.

5. Живіть своїм життям 

Багато медіа дублюють інформацію з інших медіа, які в свою чергу отримали інформацію з третіх джерел, а ви це все поглинаєте. Закрийте стрічку і живіть повноцінним життям.

6. Виділяйте час, щоб подумати

Відволікайтеся від нескінченного потоку інформації та її аналізу. Побудьте в тиші, подивіться, послухайте. Не бійтеся чогось не розуміти або проґавити час, не споживаючи нові дані. Профільтруйте свої думки, давши їм ковток інформаційного детоксу.

Людину, що сприймає інформацію через призму медіаграмотності, майже неможливо пошити у дурні – вона усе знає наперед. Вивчивши аспекти медіаграмотності глибше, ви зможете знаходити моменти маніпуляцій у матеріалах, а також навчитеся правильно їх блокувати. Ви зможете залишити важливі документи, гроші, власне життя і здоров’я та добробут ваших рідних у безпеці. Мати знайомства, що можуть позитивно вплинути на ваше життя – один з елементів особистісного та професійного успіху, і медіаграмотність як найліпше підходить на роль такого корисного друга.

Патріотичний прайм тайм «Величне ім`я – Вітчизни захисник!»

День захисника України

14 жовтня в Україні відзначається День захисника України, який нероздільно пов’язаний із розвитком українського війська та його військових традицій. Щорічне державне свято встановлено Указом Президента України № 806 від 14 жовтня 2014 року.

У цей день українці поціновують воїнів, які в різні часи обороняли і обороняють нашу незалежність і територіальну цілісність, усіх захисників України незалежно від службового становища та статі.

Це свято пов’язане з розвитком війська від часів Русі. Найкращі традиції захисників минулого успадкували бійці сучасних Збройних сил України, які сьогодні відстоюють суверенітет України у війні з російським агресором.

З початком сучасної російсько-української війни майже чотириста тисяч українців взяли зброю до рук у лавах Збройних Сил, Національної гвардії, правоохоронних органів і добровольчих формувань, щоб зупинити агресію Російської Федерації та відстояти незалежність України.

Наразі Українська армія активно модернізується, позбувається радянської спадщини та відновлює українські військові традиції. Наше військо стає однією з найбоєздатніших армій Європи, маючи за плечима більше 5 років досвіду боїв російсько-української війни. За цей час ми провели низку важливих реформ, аби військо професіоналізувалося та набуло інституційної значущості в країні.

 

Таким чином, уже 6-й рік поспіль Україна відзначає головне свято українських воїнів не за календарем країни-агресора, а має власне свято – День захисника України, яке щороку святкується 14 жовтня.

14 жовтня ми вшановуємо всіх тих, хто продовжує боротися за нашу свободу й висловлюємо щиру вдячність та пошану тим, хто без вагань поклав своє життя за світле майбутнє України, чиї героїчні дії, мужність та самовідданість стають прикладом для майбутніх поколінь.

З днем захисника України

Джерельний тихий спів води,
Безкрайнії степів простори,
І смерековії ліси,
Широкі плаї, круті гори!
Духмяний хліб на рушнику,
Гостинно розпростерті руки,
Щасливу матері сльозу,
І дідуся з веселим внуком!
За бескиди й дніпровські схили,
За наш пісенний славний рід,
За пломінь в косах у калини,
І за чумацький небозвід!
За нашу рідну Україну,
Що зберегли за всі віки –
Низький уклін і тричі “СЛАВА!”
Українські захисники!

Прийміть найщиріші вітання із Днем Захисника України, святом Покрови Пресвятої Богородиці та Днем Українського козацтва!

В цей святковий день щиро бажаємо, аби Пресвята Богородиця оберігала усіх нас, Україну, берегла життя наших захисників. Зичимо всім міцного козацького здоров’я, миру, невичерпної енергії, віри незламної волі до перемоги та патріотизму, який допоможе долати будь-які перешкоди!

 

Година мужності «Козацька слава України»

День українського козацтва

Святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. Козаки вважали Богоматір своєю заступницею й захисницею від ворога.

Згідно з переказами та легендами саме на Покрову вони вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї, не мали, та інших козаків, що за різними причинами залишалися у своїх куренях.

Головна церква українських козаків завжди була на честь Покрови. Її ікона була в кожному курені, а зображення Богоматері було на хоругвах, під якими козаки виступили у походи. З’явився навіть особливий тип ікони – «Козацька Покрова», на якій зображували козаків та їхніх старшин під розпростертим покровом Богородиці. У запорозьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога.

                               

Козак – це вільна людина, незалежний озброєний воїн. Зародилося козацтво на українських землях у XV ст. Від самого початку козаками ставали виключно вільні люди, які вирішили все своє життя присвятити захисту України від ворогів.

Козаки особливо шанували свято Богородиці-Покрови – своєї заступниці

Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана. За звичаєм, він мав двічі відмовитися від честі очолити «шановане товариство». Погоджувався після третьої пропозиції, цим самим підкреслюючи, що йде на це не з власної волі, а на прохання козаків. Новообраний кошовий дякував своїм побратимам за честь їх очолювати й кланявся на чотири боки

.

На Покрову молилися за воїнів, які перебували у походах, захищаючи рідну землю, обирали козацьких отаманів. До нас дійшли перекази про те, як після зруйнування Запорозької Січі у 1775 році козаки, що пішли з рідних місць за Дунай, взяли із собою як найбільшу цінність ікону Покрови Пресвятої Богородиці.

Козак в українській культурі – звитяжний воїн, котрий служить своїй Батьківщині, боронить віру, гідність та звичаї всього українського народу.

До дня вшанування Дня Козацької слави бібліотека - філія № 7 для дорослих підготувала відеопрезентацію літератури, приуроченої козакам і їх звитязі.

Ти – козак! Ти – вояк!

Не здолати тебе ніяк!

Хай з тобою – милість Божа,

І Покрова допоможе!

 

Покрова Пресвятої Богородиці

Покрова – свято матерів, воїнів та прощення

Християни всього світу щороку 14 жовтня відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці.
В нашій країні в цей день святкують ще й День українського козацтва та День захисника вітчизни.
Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят на Україні. Цей день нагадує кожному про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід і є храмовим святом багатьох міст і сіл України.

Його повна назва – Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії. За переказами, у 910 році Богородиця, осяяна небесним світлом й оточена ангелами та святими, з’явилася людям, які молилися у Влахернському храмі у Константинополі за визволення від ворогів, які оточили місто. Пресвята Діва Марія зі сльозами стала молити Бога за християн. Потім Божа Матір на знак того, що бере народ під свою опіку, покрила людей у храмі чесним своїм омофором (грецький омофор – наплічник, тобто довга широка тканина з хрестом, яку носять священники на богослужіннях). Пресвята Владичиця сяяла небесною славою, а покрив у руках її блищав «краще за промені сонячні». Цей дивовижний покрив і захистив місто.

Свято Покрови Божої Матері та ікона Покрови – символ невпинного заступництва Владичиці за рід людський. Воно є одним із найвеличніших свят, тому на честь нього досить часто освячують новозбудовані храми. Покров Пресвятої Діви – знак любові та участі, які Матір Божа відчуває до людей. Його благодать незримо покриває й захищає кожну людину, оберігаючи від гріха і допомагаючи у нелегкий час.

СВІТ У СЯЙВІ

Світ у сяйві, не впізнати
саду і городу.
То Покрова - світле свято
Нашого народу.
 
То Покрова землю вкрила
щедрими плодами,
розпростерла ніжні крила,
стала понад нами.
 
То Покрова – захисниця 
людей православних.
То – Богиня -помічниця
запорожців славних.
 
Грає осінь кольорова,
Пахнуть груші, сливи,
Усміхається Покрова
до дітей щасливих.
                                                Олесь Лупій

Нехай Покрова духмяним жовтневим запахом українського хліба принесе у ваш дім щастя і добро, порозуміння та згуртованість, мир та любов! Міцного здоров'я, бадьорості духу, успіхів у всіх починаннях!

Літературний портрет "І досі світить нам її зоря" До 135-и річчя від дня народження дитячої письменниці з Тернопільщини Іванни Блажкевич.

Іванна Блажкевич 

- відома українська дитяча письменниця, визначна культурно - громадська діячка,видатний педагог, оратор, організатор перших дитячих садочків, численних українських читалень (Просвіта), полум`яна публіцистка, фолькльорист та етнограф.

Про цю жінку ходили легенди і за її життя, і після нього. Вона залишила по собі цікаву літературну спадщину і світлу пам’ять серед галичан. А надто серед жителів села Денисова на Козівщині, де Іванна Блажкевич жила, творила, займалася громадською діяльністю.
Іванна Омелянівна була українською патріоткою. Її завжди оточували кращі представники української інтелігенції, письменники, хоч сама мала родинне коріння серед польської шляхти.

Оглядаючись у наше духовне минуле, сьогодні ми знаходимо в ньому людей, які своїм життям-подвигом творили нинішній день, ознаменований українською державністю. Серед передових учителів початку ХХ століття, які сіяли зерна просвітницької науки, значне місце посідає постать Іванни Омелянівни Блажкевич. Протягом усього життя письменниця прагнула виховувати в кожного українця почуття господаря своєї землі. Її художня спадщина це не лише високий злет, жертовність боротьби, бажання волі, кращої долі, пам’ять про героїв. Це — світ селянської культури, де відкриваються поезія праці, ніжність і дбайливість опіки над усім живим.

У радянську добу, при житті письменниці, у республіканському видавництві «Веселка» побачили світ книжки «Подоляночка» і «Прилетів лелека», а після смерті — «Чи є в світі що світліше?» та «Ластівочка». У незалежній Україні лише завдяки старанням її учня Володимира Хоми та правнучки Ірини Рутило приватно в Тернополі невеликими тиражами вийшли друком «Драматичні твори для дітей», «Народні пісні з-над Стрипи у записах Іванни Блажкевич», збірки «У дитячому садочку», «Щаслива рука», «Діточий садок на селі в часі літніх робіт», «Оповідання», з ініціативи В. Дерія — пісенник «Ластівочка». До 125-річчя від дня народження української патріотки з’явилися книжки В. Вознюка «Іванна Блажкевич — духовна донька Ольги Кобилянської» та Б. Савака «Проводирі у країну дитинства» (про лауреатів літературно-мистецької премії імені письменниці-землячки).

Бібліотечні посиденьки «Мудрі і багаті літами»

      Уклін тобі, осіннє покоління

Другий місяць осені розпочинається з особливого свята, яке відзначається в усьому світі – Міжнародного Дня людей похилого віку, а в Україні це свято співпало з Днем ветерана. Два схожі між собою свята, які уособлюють в собі мудрість прожитих років, незламність духу, силу та витримку, адже нинішнє покоління людей поважного віку пережило лихоліття війни, післявоєнну відбудову, підняття економіки вже незалежної України. Тому наш святий обов’язок бути уважними, милосердними та турботливими до найповажнішої частини нашого суспільства. Ми повинні опікуватися та перейматися їхніми проблемами, звертати увагу на їхні потреби та по можливості допомагати.

В свою чергу колектив біблотеки № 7 для дорослих не міг обійти сьогодняшне свято стороною. 
Серед наших постійних читачів досить багато людей похилого віку, яких ми запросили до нас у книгозбірню, 
Зустріч пролетіла мов на одному подиху. Щирі посмішки, теплі слова, мудрість в очах і море життевої енергії ніяким чином не видає їхні роки.

У цей день у світі говорять про проведені активні дії щодо захисту інтересів людей похилого віку, створення для них сприятливих умов життя, про невирішене у цій сфері. Це і привід до роздумів щодо взаємозв’язку поколінь.

Тяжкі випробування випали на долю ветеранів і людей похилого віку. Вони пройшли крізь жахи тоталітаризму, голодоморів, війни та репресій, але зуміли вистояти і пронести через життя найкращі духовні якості покоління – честь, гідність, вихованість, толерантність.

Найбільше багатство літніх людей — їх досвід, мудрість, вміння. Безмежна вдячність вам, дорогі представники старшого покоління, за безцінні знання та слушні поради, за готовність підтримати і допомогти, за гідний приклад для наслідування.

Ми сподіваються, що змогли зробити життя літніх людей, хоча б на один день, трішки яскравішим.