80- річчя дивізії «Галичина»
14-а піхотна (гренадерська) дивізія «Галичина» –
частина у складі військ була створена 28 квітня 1943 року. Після розгрому під
Сталінградом взимку 1943 року, нацистському командуванню стало остаточно
зрозуміло, що без широкого залучення місцевих добровольців у Німеччини не
залишається шансів. Німецька пропаганда, називаючи власну експансію
«Європейським хрестовим походом проти більшовиків», почала організовувати нові
дивізії. Загалом гітлерівська Німеччина створила близько двох десятків національних
дивізій Ваффен СС: хорватську, угорську, голландську, французьку, італійську,
фінську, естонську та інші. Практично представники всіх європейські народи
воювали у нацистських збройних підрозділах. Але умови, за яких вони туди
потрапляли, часто були принципово різними. Одна історія – колаборанти-французи,
чию країну було розгромлено Німеччиною у 1940 році, і зовсім інше –
представники країн Балтії, окупованих Совітами унаслідок пакту
Молотова-Ріббентропа серпня 1939-го. І ще інше – дивізія СС «Галичина»…
Ми зібрали міфи і правду про дивізію СС "Галичина". Корисно знати всім!
СС в даному випадку означає "Січові стрільці"
Існувала в 1943 – 1945. Комплектувалася переважно з жителів Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей.
Дивізія 5 разів змінювала назву. З 25 квітня 1945 року її стали називати Першою Українською дивізією Української національної армії. У цій ролі проіснувала 13 днів, після чого здалася в полон англійцям.
Не є справжнім СС
А це правда! СС – на ньому. SS – тобто, Schutzstaffeln – "загони охорони", спочатку були воєнізованими формуваннями партії Гітлера – НСДАП. Згодом СС перетворився на свого роду таємний орден Третього Рейху. Там навіть були свої напівмістични ритуали. Набиралися в СС виключно "справжні арійці". Українці не могли б туди потрапити.Галичина – це була дивізія "військ СС". Розуміється це так: у СС були свої війська. Вони брали участь у військових діях. У Третьому Рейху було 42 такі дивізії. Деякі з них формувалися не з німців. Наприклад:
· 13 гірська дивізія СС "Ханджар" складалася, в основному, з хорватів.
· 23 дивізія "Кама" – їх хорватів і боснійців-мусульман.
· 25 дивізія – "Гуняді" – з угорців.
· Були також албанська, норвезька, бельгійська, румунська дивізії.
Але керівництво дивізіями здійснювали виключно німецькі офіцери зі справжнього СС. Єдиний виняток – 33 гренадерська дивізія СС, що складалася з французів. Нею командував француз – Едгар Пюо. Але він теж був членом СС.
Була українською дивізією
Майже правда. Німеччина загравала з жителями Західної України, розраховуючи на те, що це зможе зупинити партизанські дії проти сил Вермахту. Обіцяла незалежність України. Після окупації більша частина території нашої країни увійшла до так званого рейхскомісаріату "Україна". Але між рейхскомісаріатом і незалежною Україною різниця величезна.Те ж саме з СС "Галичина". Обіцяли створити українську дивізію. І трохи її під таку загримували. На прапорі дивізії – був герб України. На шевроні у військовослужбовців – золотий лев, що встав на диби, на блакитному тлі. Тут очевидна відсилка до гербу Львова.
Але дивізією все ж таки керували офіцери СС. І хоча рядовий і молодший командний склад складався, головним чином, з українців, їх навіть було заборонено так називати. Називалися вони "галичанами".
Складалася з запроданців і зрадників України
Неправда! Так кажуть ті, хто не знайомий з історією. На Західній Україні тоді було поширене уявлення, що Сталін і Гітлер під час Другої послаблять друг одного. І це дасть шанс Україні здобути незалежність.Так вважали всі ідеологи незалежності, зокрема, Мельник і Бандера. Існувала Українська повстанська армія (УПА), яка вела партизанські дії і проти військ СРСР, і проти німців – за незалежність. Частина тих, хто вірив у шанс України отримати незалежність, йшли в УПА, а частина – в СС "Галичина".
Українці записувалися в "Галичину", бо розділяли нацистські погляди
Неправда! Просто багато хто не вірив, що УПА зможе чогось досягти.УПА мала слабке озброєння, погану підготовку. Це були партизани в класичному значенні, що билися тим, що під руку попадеться.
Ті, хто йшов в "Галичину", розраховували отримати бойову підготовку і досвід. Також сподівалися, що у них буде шанс скористатися зброєю Вермахту.
Можна припустити, що там були і люди, які розділяли нацистську ідеологію. Хоча це дивно – адже українців нацисти до вищих рас не зараховували.
Не засуджені Нюрнберзьким трибуналом
Неправда! Рішення Нюрнберзького трибуналу безпосередньо по СС "Галичина" немає. Понад те, у логіці Нюрнберга було засуджувати конкретних людей, а не підрозділи чи організації Рейху.Однак саме щодо СС, зокрема, ваффен-СС, є визначення Нюрнберга, де оголошені злочинцями всі, хто був причетний до цих організацій. Виняток – ті, хто був призваний на службу і відмовитися не міг.
Оскільки СС "Галичина" набиралася з добровольців, всі вони є злочинцями за рішенням Нюрнберзького трибуналу. Це факт не вдасться оскаржити.
Разом з тим, майже ніхто з українців, хто перебував у "Галичині", не був засуджений за військові злочини. І це правда. Дивізія здалася англійцям 8 травня 1945 року. Бійців "Галичини" помістили до табору в місті Ріміні (Італія). Статус, який вони мали – "ворожий персонал, що здався" (а не "військовополонені")
Останній командир СС "Галичина" (вже тоді називалася 1 дивізія УНА) – генерал-лейтенант Павло Шандрук – був звільнений без будь-яких претензій. До 1948 року жив у Німеччині, потім переїхав до США.
Це те саме, що і УПА
Неправда! УПА не співпрацювала з німцями, вела бойові дії у підпіллі. Ідеолог УПА Степан Бандера в 1941 – 1944 році був ув'язнений німцями до концтабору Заксенхаузен. Історія УПА і СС "Галичина" абсолютно не одне і те ж.Можливо, історія СС "Галичина" – це приклад того, що мета не завжди виправдовує засоби. Багато добровольців СС "Галичина" дійсно вірили, що борються за незалежну Україну. І тим не менше, скомпрометували себе зв'язком з нацизмом. Історія ХХ століття сповнена таких ось парадоксів. Можливо, варто просто перестати жити минулим. І почати думати про майбутнє. У цьому рішення проблем, які зараз розколюють Україну.
Немає коментарів:
Дописати коментар