Гортає пам’ять скорботні сторінки

В цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.

Цю дату згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов з його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”.

Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.

Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень.

Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, з них більше 11 мільйонів були знищені.

На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, три з яких були розташовані в Києві. Це концтабори «Сирецький», «Бабин Яр» та «Дарницький».

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів — це день, коли ми вшановуємо подвиг борців антифашистського опору, висловлюємо повагу старшому поколінню, на долю якого випали неймовірні муки і страждання.

Уклонімося мужності та світлій пам’яті людей, чиї життя несправедливо обірвалися за колючим дротом концтабору. Наш праведний обов’язок – пам’ятати про борців антифашистського опору задля збереження історичної пам’яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування.

Сьогодні ми з болем у серці згадуємо тих, хто навіки залишився за колючим дротом гітлерівських концтаборів, низько вклоняємося перед мужніми людьми, які наперекір усім смертям зуміли вистояти у фашистському полоні.

Історія жертв нацистських переслідувань – це жахи війни, страждання на чужині, боротьба в лавах антифашистського опору. Незважаючи на тяжкі випробування, ці сильні духом люди гідно пройшли свій тернистий шлях, зробили вагомий внесок у відбудову зруйнованої країни.

Наш святий обов’язок – зберегти пам’ять про мільйони безневинно загиблих у фашистських концтаборах, створити для колишніх в’язнів належні умови життя, забезпечити необхідні захист та підтримку, оточити теплом та увагою.

Глибока вдячність Вам за величний подвиг і самовідданість, проявлені задля майбутніх поколінь.

Трагедія Другої світової війни повторюється і сьогодні. З початком безпрецедентної російської агресії сотні наших воїнів знаходяться у російському полоні у страшних умовах. Їх повертають знесиленими, хворими, але не зломленими. Сподіваємося, що всіх українських полонених, які наразі перебувають у російських таборах, дочекаються вдома рідні.