Царівна української літератури
Ольга Кобилянська
Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 р. в містечку Гура-Гумора на півдні Буковини (нині м. Гура-Гуморулуй, Румунія) в багатодітній родині дрібного урядовця Юліана Кобилянського та Марії Кобилянської, з дому Йозефа Вебера. Батько Ольги – галичанин за народженням, шляхетного роду, що походив з Наддніпрянщини; мати – з німецьких переселенців. В інтелігентній родині з незначними статками виховувалось семеро дітей, Ольга була четвертою. У 1868 р. Юліана Кобилянського переводять на службу в Сучаву і згодом родина Кобилянських переїздить до м.Кімполунга, що неподалік нового призначення. Там, серед розкішної природи, минули дитинство і юність Ольги. За словами майбутньої письменниці, вона закінчила лише чотири класи народної школи, тобто мала основу «для дальшого розумового розвою». Ольга Юліанівна багато займалася самоосвітою. Захоплювалася творами з соціології, політології та філософськими трактатами. Шукала себе в музиці (грала нафортепіано, цитрі, дримбі), непогано малювала і грала в театрі. Хотіла навітьстати професійною акторкою, але віддала перевагу літературі. Була людиною зєвропейським мисленням, її хвилювало питання емансипації – вважала його віянням часу. Перебування в німецько-румунському середовищі, адже територія Буковини до 1918 р. входила до складу Австро-Угорщини, а Південна Буковина населена переважно румунами, призвела до того, що перші вірші, які пише майбутня письменниця у віці 13-14 років, написані німецькою мовою. У 1880 р. написане перше німецькомовне оповідання О. Кобилянської «Гортенза, або нарис зжиття однієї дівчини», у 1883 р. – «Воля чи доля». Потім були створені алегоричні замальовки «Видиво» (1885), «Голка і дуб» (1886), оповідання «Вонавийшла заміж» (1886 - 1887). У 1888 р. О. Кобилянська почала писати німецькою мовою повість «Лореляй», яка в 1896 р. була опублікована українською мовою під назвою «Царівна». Саме завдяки цій повісті з нею як письменницею знайомиться Леся Українка, яка прочитала рукопис й відтоді пильно стежила за її творами. Між письменницями зав'язалось тісне листування та дружні стосунки і навесні 1901 р. Леся Українка гостювала у своєї подруги на Буковині.
З 1868 по 1891 рр. О. Кобилянська жила в Кімполунзі, Димці (село в Глибоцькому районі Чернівецької області, родинний маєток Веберів, нині музей-садиба письменниці) та Болехові. У 1891 р. родина переїжджає до Чернівців – міста, в якому О.Кобилянська житиме до самої смерті. Із приїздом до Чернівців – серця буковинської України – для письменниці почався новий період життя, відкрився новий світ, широкий і багатий для творчої праці. Тут Кобилянська входить у колопрогресивної інтелігенції, глибше знайомиться з українським літературним життям. Під впливом свого оточення – Наталії Кобринської, відомої у Галичині письменниці та громадської діячки, ініціаторки створення Товариства руських жінок, Софії Окуневської – першої української жінки лікаря в Австро-Угорщині та прообразу героїні твору «Доля чи воля», Августи Кохановської – художниці, яка ілюструвала новели письменниці «Некультурна», «Природа», «Битва», «Під голим небом», Миколи Івасюка – художника, автора знаменитої картини «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», Осипа Маковея – вчителя, одного з перших критиків і редакторів її творіввона почала писати рідною мовою.
Тема інтелігенції проходить через усю творчість Кобилянської – від її ранніх оповідань та повістей до роману «Апостол черні». Зображення життя села, його соціально-психологічних і морально-етичних проблем – друга провідна лінія її творчості («Жебрачка», «Земля» та ін.). Реалістичні й романтичні тенденції творчості Кобилянської своєрідно поєдналися в одному з найкращих творів – повісті «В неділю рано зілля копала». Повість перекладена багатьма мовами, була інсценізована, з успіхом йшла на сцені.
Творчість Кобилянської 1920 – 1930-х рр., коли Буковина перебувала у складі Румунії, проходила у складних умовах. Українська мова і культура була об'єктом переслідувань, проте й у таких умовах письменниця налагоджувала контакти з українською літературною молоддю журналу «Промінь», місячником «Нові шляхи», звидавництвом «Рух» (Харків), де протягом 1927 – 1929 рр. вийшли друком її творив 9-ти томах. Чернівецькі україномовні часописи «Каменярі», «Рідний край», «Час», «Самостійна думка», «Хліборобська правда» 1920 – 1930-х рр. публікуютьна своїх шпальтах твори та статті О.Кобилянської, присвяти та програми святкування 35-річного (1922) та 40-річного (1927) ювілеїв літературної діяльності письменниці, повідомлення про її перебування на лікуванні за кордоном тощо.
З початком Великої Вітчизняної війни та подальшою окупацією території сучасної Чернівецької області румунська влада встановлює нагляд за О.Кобилянською, готуючи судову розправу над нею за її агітаційні листи в радянській пресі.
О.Ю.Кобилянська померла 21 березня 1942 р. та похована в родинному склепі на Руському кладовищі у м.Чернівці. Похоронна процесія була скромною та налічувала до 300 учасників, виголошувати промови було заборонено.
Актовий запис про шлюб батьків Ольги Юліанівни Кобилянської, виявлений в книзі реєстрації актів про шлюб громадян греко-католицького віросповідання по с.Глибока 20 липня 1856 р.
Фрагмент нарису Ольги Кобилянської "Час", опублікованого в газеті «Буковина» 18 травня 1895 р.
Фрагмент нарису Ольги Кобилянської "Час", опублікованого в газеті «Буковина» 18 травня 1895 р.
Фрагмент оповідання Ольги Кобилянської "Царівна", опублікованого в газеті «Буковина» 16 травня 1896 р.
Фрагмент оповідання Ольги Кобилянської "Царівна", опублікованого в газеті «Буковина» 16 травня 1896 р.
Фрагмент оповідання Ольги Кобилянської "Царівна", опублікованого в газеті «Буковина» 16 травня 1896 р.
Фото діячів культури, серед них Ольга Кобилянська, які вітали І.Франка у 1898 році з 25-річчям літературної та громадсько-політичної діяльності Івана Франка 1898 р.
Прохання української письменниці, Ольги Кобилянської, Міністерству освіти та віровизнань Австрії про надання мистецької стипендії (автограф) 28 лютого 1907 р.
Прохання української письменниці, Ольги Кобилянської, Міністерству освіти та віровизнань Австрії про надання мистецької стипендії (автограф) 28 лютого 1907 р.
Прохання дітей Юліана Кобилянського щодо законної передачі місця для поховання членів родини Кобилянських сину - Юліану Кобилянському. Автограф О.Кобилянської 30 січня 1912 р.
Прохання дітей Юліана Кобилянського щодо законної передачі місця для поховання членів родини Кобилянських сину - Юліану Кобилянському. Автограф О.Кобилянської 30 січня 1912 р.
Присвята Ользі Кобилянській з приводу 35-річного ювілею літературної праці 10 лютого 1922 р.
Вірші-присвята Дмитра Макогона «Ользі Кобилянській з нагоди 35-літньої її літературної діяльності» 10 лютого 1922 р.
«Привіт Ользі Кобилянській в день ювілею її 35-літньої літературної творчості» 10 лютого 1922 р.
Біографічна стаття д-ра Остапа Грицая "Ольга Кобилянська" 10 лютого 1922р.
Біографічна стаття д-ра Остапа Грицая "Ольга Кобилянська" 10 лютого 1922р.
Оголошення програми святкування з нагоди 40-літнього ювілею літературної діяльності О.Кобилянської 27 листопада 1927 р.
Повідомлення про видання альманаха, присвяченого 40-літньому ювілею літературної діяльності О.Кобилянської 27 травня 1928 р.
Стаття "Ольга Кобилянська на чужині" (про перебування письменниці на лікуванні в Чехії) 10 червня 1928 р.
Стаття незалежного часопису «Час» "Ольга Кобилянська" 27 листопада 1932 р.
Стаття Ольги Кобилянської, опублікована в газеті «Хліборобська правда» та присвячена 10-ти річчю газети «Жіноча доля» 29 серпня 1935 р.
Стаття газети «Хліборобська правда»: «Ольга Кобилянська», з нагоди 69-річчя від народження письменниці 01 грудня 1935 р.
Стаття газети «Хліборобська правда»: «Ольга Кобилянська», з нагоди 69-річчя від народження письменниці 01 грудня 1935 р.
Стаття Ельпідефора Панчука «Леся Українка і Ольга Кобилянська», опублікована в журналі «Вільна Буковина» травень 1941 р.
Стаття Ельпідефора Панчука «Леся Українка і Ольга Кобилянська», опублікована в журналі «Вільна Буковина» травень 1941 р.
Стаття Ельпідефора Панчука «Леся Українка і Ольга Кобилянська», опублікована в журналі «Вільна Буковина» травень 1941 р.
Стаття Ельпідефора Панчука «Леся Українка і Ольга Кобилянська», опублікована в журналі «Вільна Буковина» травень 1941 р.
Лист Олени Пчілки до Ольги Кобилянської, опублікована в журналі «Вільна Буковина» травень 1941 р.
Лист Олени Пчілки до Ольги Кобилянської, опублікована в журналі «Вільна Буковина» травень 1941 р.
Стаття Заслуженого діяча мистецтв УРСР К.Дзержика, опублікована в газеті «Радянська Буковина» та присвячена 100-річчю від народження Ольги Кобилянської під заголовком «Ясна зірка Буковини» 24 листопада 1963 р.
Стаття Олекси Стратоновича Романця, опублікована в газеті «Радянська Буковина» та присвячена 100-річчю від народження Ольги Кобилянської під заголовком «Слава гірської Орлиці» 27 листопада 1963 р.
Повідомлення Міністерства зв'язку СРСР про випуск нової поштової марки, присвяченої 100-річчю від дня народження Ольги Кобилянської 27 листопада 1963 р.
Стаття газети «Самостійна думка» від лютого 1933 р.: «Єдине найпотрібніше».
Особова справа секретаря Чернівецької повітової управи Юліана Кобилянського, 1889 рік.
Особова справа секретаря Чернівецької повітової управи Юліана Кобилянського, 1889 рік.
Особова справа секретаря Чернівецької повітової управи Юліана Кобилянського, 1889 рік.
Особова справа секретаря Чернівецької повітової управи Юліана Кобилянського, 1889 рік.
Список почесних членів наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка у м.Львові, в якому значиться письменниця Ольга Кобилянська
Листування вчителя гімназії Кобилянського Юліана з Президією Буковинської Крайової управи щодо перерахунку коштів - пенсії його померлого батька, повітового секретаря Кобилянського Юліана, на рахунок його сина.
Листування вчителя гімназії Кобилянського Юліана з Президією Буковинської Крайової управи щодо перерахунку коштів - пенсії його померлого батька, повітового секретаря Кобилянського Юліана, на рахунок його сина.
Лист О.Кобилянської Дирекції поліції в м.Чернівці від 22 березня 1912 р., щодо отримання довідки про її моральну і громадянську благонадійність з метою подання прохання на пероформлення пенсії її покійного батька - Юліана Кобилянського, секретаря повітової управи, померлого 25 січня 1912 р. у віці 86 років, який містить автограф письменниці, адресу проживання в м. Чернівцях, короткі біографічні відомості. Оригінал. Рукопис.
Листування з управлінням начальника Чернівецького повіту Військового Генерал-Губернаторства областей Австро-Угорщини, зайнятих за правом війни, щодо отримання О.Кобилянською дров.
Листування з управлінням начальника Чернівецького повіту Військового Генерал-Губернаторства областей Австро-Угорщини, зайнятих за правом війни, щодо отримання О.Кобилянською дров.
Листування з управлінням начальника Чернівецького повіту Військового Генерал-Губернаторства областей Австро-Угорщини, зайнятих за правом війни, щодо отримання О.Кобилянською дров.
Справа за позовом мешканця комуни Трестіана Команюка Івана до мешканки м.Чернівці Кобилянської Ізабелли про визнання права власності на земельну ділянку.
Справа за позовом мешканця комуни Трестіана Команюка Івана до мешканки м.Чернівці Кобилянської Ізабелли про визнання права власності на земельну ділянку.
Заява власниці лісової ділянки Ольги Кобилянської щодо видачі їй дозволу на користування ділянкою лісу в комуні Трестіана
Постанова Чернівецького повітого виконавчого комітету та укому КП(б)У від 24 липня 1940 р. "Про організацію кінотеатрів" щодо надання колишньому театру "Апполо" назви «Кінотеатр ім. О. Кобилянської».
Постанова Чернівецького повітого виконавчого комітету та укому КП(б)У від 24 липня 1940 р. "Про організацію кінотеатрів" щодо надання колишньому театру "Апполо" назви «Кінотеатр ім. О. Кобилянської».
Постанова Чернівецького обкому КП(б)У від 23 жовтня 1940 р. № 10-А "Про утворення ювілейного комітету по визначенню 55 річного ювілею літературної діяльності Української письменниці О.Ю. Кобилянської"
Постанова Чернівецького обласного виконавчого комітету від 27 листопада 1940 р. №328 "В зв'язку з 55- ти річчям літературної діяльності видатної української письменниці Ольги Юліанівни Кобилянської: 1. Присвоїти 3-ій середній школі м.Чернівці ім'я О.Ю. Кобилянської; 2. Перейменувати вул.Янку Флондор міста Чернівці на вулицю ім. О.Ю.Кобилянської"
Постанова Чернівецького обласного виконавчого комітету від 02 грудня 1940 р. №339 "Про асигнування коштів на відзначення 55-ти річного ювілею літературної діяльності - О.Ю. Кобилянської"
Постанова особового сектору Чернівецького ОК КП(б)У "Про нетактичне поводження працівників 2-го відділу міліції м. Чернівці в будинку, де проживала письменниця О.Ю.Кобилянська".
Постанова особового сектору Чернівецького ОК КП(б)У "Про нетактичне поводження працівників 2-го відділу міліції м. Чернівці в будинку, де проживала письменниця О.Ю.Кобилянська".
Рішення Чернівецького обласного виконавчого комітету від 28 жовтня 1944 р. №558 "Про відкриття меморіального будинку - музею Ольги Кобилянської в Чернівцях"
Рішення Чернівецького обласного виконавчого комітету від 16 травня 1945 р. №352 "Про відкриття заповідника в с. Димка Глибокського району Чернівецької області в садибі видатної української письменниці Ольги Юліанівни Кобилянської"
Рішення Чернівецького облвиконкому від 17 вересня 1947 р. № 937/44 "Про передачу літертурно-меморіальному музею Ольги Кобилянської будинку по вул. Маковея № 5" і лист-клопотання доньки письменниці Олени Олександрівни Панчук-Кобилянської щодо надання їй та її родині іншого будинку.
Рішення Чернівецького облвиконкому від 17 вересня 1947 р. № 937/44 "Про передачу літертурно-меморіальному музею Ольги Кобилянської будинку по вул. Маковея № 5" і лист-клопотання доньки письменниці Олени Олександрівни Панчук-Кобилянської щодо надання їй та її родині іншого будинку.
Немає коментарів:
Дописати коментар