Богдан Хмельницький - творець української держави

Богдан Михайлович Хмельницький – гетьман Війська Запорозького, талановитий воєначальник і полководець, який здобув ряд великих перемог, що увійшли в історію.

                        

Засновник козацької держави – Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. Протягом свого гетьманування укладав союзи зі Швецією, Московською державою, Османською Портою. Хмельницький був, свого роду, психологом. Він завжди влучно вів переговори, вмів вгадувати та зчитувати емоції співрозмовника. Такі навички не раз ставали в пригоді під час дипломатичної діяльності.

Богдан Хмельницький народився 6 січня 1596 року (Чигирин) у сім’ї чигиринського сотника Михайла Хмельницького. Ті, кому пощастило спілкуватися з ним, звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сталеву волю гетьмана. Богдан був дуже освічений. Він володів латинською, польською, турецькою та французькою мовами. Освіту він здобув у єзуїтів – чоловічого чернечого ордену Римо-католицької церкви, заснованого в 1534 році.

У 1620-1621 роках Богдан Хмельницький бере участь у польсько-турецькій війні, під час якої гине його батько, а він сам потрапляє в полон. Після двох років полону, йому вдається втекти (за іншими даними, був викуплений родичами). Після повернення до Суботова він записується в реєстрове козацтво. Потім буде низка походів із запорожцями на турецькі міста.

Під час повстання козаків 1630-1638 років ім’я Хмельницького згадується тільки один раз при підписанні договору про капітуляцію, який був написаний рукою Хмельницького (він був генеральним писарем у повсталих козаків) і підписаний ним та козацьким старшиною. 1644-1646 роках брав участь у війні Франції з Іспанією, під його командуванням був більш ніж двохтисячний загін козаків. Скориставшись відсутністю Хмельницького, польський підстароста Чаплинський, напав на його хутір і пограбував його. Марні спроби шукати справедливої відплати у суді призвели до того, що Хмельницький у січні 1648 року підняв козаків на бунт.

З 1648 року Хмельницький з чотирьохтисячним військом виступив проти поляків. Це був початок нового козацького повстання, яке незабаром перетворилося на Національно-визвольну війну українського народу, очолену Хмельницьким.

Богдан Хмельницький у 1648-1657 роках підняв українські землі на визвольну війну проти Речі Посполитої. Він заявив, що його мета – звільнення всього українського народу від польської неволі та об’єднання українських земель у незалежну державу.

                           

                                Богдан Хмельницький на війні

Щоб вистояти в боротьбі з Річчю Посполитою та Османською імперією, Хмельницький у 1654 році підписав з Москвою Переяславські домовленості, які гарантували Україні, в першу чергу, військову допомогу з боку Росії.
Укладаючи договір, гетьман не передбачив стратегічної поразки від “обіймів” Москви, яка почала вважати українські землі “своїми”, насаджуючи своїх воєвод і свої порядки, призначаючи своїх гетьманів. В підсумку після смерті Богдана Хмельницького на українських землях почалася 30-річна “Руїна” (1657-1687). 10 гетьманів після його смерті без успіху намагалися позбутися влади Москви.
Богдан Хмельницький перебував на чолі гетьманської управи до самої смерті. Помер Хмельницький 27 липня 1657 від інсульту. Похований у селі Суботові, в побудованій ним самим кам’яній церкві, яка існує до теперішнього часу.

А що ж ми знаємо про особисте життя Богдана Хмельницького?

Історія кохання Богдана Хмельницького повита багатьма легендами. За офіційними даними, кошовий гетьман був одружений три рази.
Перша його дружина – дочка багатого купця Ганна Сомко.
Другий шлюб був фатальним. Мотрона, найбільше кохання Богдана, була страчена його старшим сином Тимішем.
Третя дружина, міщанка з міста Корсунь, Ганна Золотаренківна, була вірною радницею Хмельницького, і скарбничим їхньої родини.

Перший шлюб гетьмана: Ганна Сомко – вірна дружина та мати

Після звільнення з турецького полону Хмельницький повертається на хутір Суботів, що належав його загиблому батькові та незабаром веде до вінця Ганну Сомко.

                               

                                Богдан Хмельницький та перша дружина Ганна Сомко

Ганна Сомко походила зі шляхетного купецько-міщанського роду міста Переяслав. Її батько Семен мав успішну торговельну справу: власними обозами забезпечував провізією ледь не все місто. Також входив до складу посольства Війська Запорозького у Москві. Хмельницький був добре знайомий з родиною Сомків, батька Ганни вважав своїм старим другом, мав добрі стосунки з братом – Якимом.

За два десятки років спільного життя Ганна народила Богдану 8-х дітей, відомостей про долю яких, на жаль, до наших днів практично не збереглося. Винятком були Тимофій, права рука Богдана та Юрій. Як свідчили очевидці, Ганна була гетьману вірною дружиною, доброю і турботливою матір’ю його дітям, а також помічницею в хазяйських справах. Одне було погано – мала слабке здоров’я та на жаль в 1647 році Ганна захворіла і померла, так і не дочекавшись історичного сходження чоловіка на верхівку влади в козацькій Україні.

Пасія Хмельницького – Олена Чаплинська – жінка, яка спричинила війну і стала жертвою страти

До кінця 1647 року Ганна зовсім злягла. Саме тоді в панському будинку і з’явилася молода дівчина – Гелена (Олена).

Гелена була дуже привабливою, і 52-річний Хмельницький почав досить відкрито надавати їй знаки уваги. Ганна звичайно ж, відразу зрозуміла, що пригріла в будинку суперницю, але через суворий характер чоловіка розуміла, що протестувати було марно.

                                  Богдан Хмельницький та Олена Чаплинська, друга дружина.

Про другу кохану великого гетьмана Олена (Гелену) Чаплинську дуже багато легенд. Навіть щодо її походження. За однією версією, вона – шляхетна католичка польського походження. За іншою – проста українка Мотрона (Мотря) з православної брацлавської родини. За переказом Олена працювала в будинку Хмельницького в Суботові та була коханкою ще до смерті його першої дружини Ганна Сомко, хоча офіційної інформації немає. А після її смерті фактично стала «громадянською дружиною».

У 1647 році за відсутності гетьмана під час нападу польського шляхтича Даніеля Чаплинського його маєток був пограбований. Чаплинський не просто пограбував майно, а ще й зазіхнув на його коханку – силою вивіз Олену до себе й одружився з нею. Чи то полюбовно, чи то силоміць, вона не лише взяла прізвище Чаплинська, а й перейшла у католицьку віру.

Вважається, що суто чоловічий гнів посилив гнів політичний у Хмельницького. Через бажання особистої помсти нахабному поляку гетьман пішов з військом на Суботів. Битву програв, ще був звинувачений у підготовці повстання й опинився у в’язниці. Але битву за Олену все ж виграв.

Після втечі Хмельницького до Запоріжжя і тріумфального повернення у статусі ватажка Національної визвольної війни Олена стала його законною дружиною. Їхній шлюб засвідчив у 1648 році в Києві єрусалимський патріарх Паїсій.

Але «казка» тривала недовго. У 1651 році гетьман поїхав у справах і знову залишив Олену саму – вже в Чигирині. І поки його не було, гетьманську дружину стратили на шибениці.

Достеменно невідомо, за що саме. Їй приписували і крадіжку гетьманських скарбів, і намір отруїти Хмельницького, і зраду з колишнім чоловіком Чаплинським. За одними джерелами, ініціатором страти став син Хмельницького Тиміш, за іншими – козацька старшина, яка вважала її «зрадливою ляшкою».

Хмельницькому повідомили цю новину вже після її смерті, і ніхто не знає насправді, яку версію йому піднесли. Як і те, чому його дружину стратили разом з її матір’ю.

 До вашої уваги 8 цікавих фактів про Богдана Хмельницького.

 Насправді Богдана звали не Богдан.

 При народженні батько Михайло назвав хлопчика Зиновій. Ім’я Богдан він отримав у зрілому віці, бувши відомим на політичній арені. Така зміна пов’язана із віднесенням гетьмана до молдавського роду Богданів.

Гетьман був поліглотом.

 Юнаку Богдану Хмельницькому вдалося отримати хорошу освіту у львівському колегіумі, де він займався вивченням мов (польської, французької, турецької та латинської). До слова, перебуваючи у турецькому полоні, гетьман виконував обов’язки перекладача.

 Польське населення вважає Хмельницького тираном.

 У Польщі українського героя вважають деспотом, та пов’язують його постать з наказами про знищення поляків та євреїв. Натомість, досі не було знайдено жодних суттєвих доказів, які б підтверджували цей факт.

Став спасителем польського короля.

Під час війни з Москвою, Богдан Хмельницький врятував Владислава IV – принца польського, який згодом отримав титул короля Польщі. Вдячністю за врятоване гетьманом життя стала шабля вилита із золота.

Хмельницький заявив про Україну на міжнародній арені.

Саме за його гетьманства дипломатію української держави визнав світ від Кримського ханства до Османської імперії. Передумовою цього стало покращення внутрішньої політики та створення перших державних структур.

 Гетьман мав три дружини.

Може здатися, що у Богдана не ладилося із жінками, проте усі шлюби були щасливими. Перша жінка Анна померла дуже молодою. Саме вона є матір’ю шести дітей Хмельницького. За другою дружиною гетьман упадав всією душею, проте її стратили через підозру у зраді. Третій шлюб Хмельницький тримав до самої його смерті.

 Богдан Хмельницький був кавоманом.

 На той час напій не був поширеним у Європі. Хмельницький перейняв звичку пити каву бувши у турецькому полоні. З тих часів напоєм частували гостей двору Хмельницького. Європейській знаті кава не припала до смаку, проте жоден із гостей не смів відмовитись від частувань гетьмана.

Місце поховання Хмельницького досі не відоме.

 Існує декілька версій, що сталося з тілом гетьмана після його смерті. Українські історики дотримуються трактування, що Хмельницького було перепоховано другом. Це було зроблено, щоб уберегти тіло від наруги, якої бажали вороги гетьмана.