Народознавча забава: "Тихо ангел прилетів і Великдень сповістив"

 

Весняне сонечко з небес —

О, незабутній нині час:

Христос воскрес! Христос Воскрес!

Це Той, хто любить нас,

Дарує нам життя нове,

Достойне похвали,

У серці нашому живе,

Щоб вічно ми жили.

Попри наруги всі і зло,

І біль нестерпний свій

У смерті вирвав Він жало,

Щоб врятувати світ.

Отож, хвала Йому і честь,

Уклін низький до ніг.

Христос воскрес! Христос воскрес!

Для кожного, для всіх.

                  Сергій Рачинець

Великдень - одне з найважливіших християнських свят.  Воно пов’язане з воскресінням Ісуса Христа, означає Великий День, бо він великий своєю подією, своїм значенням і своєю радістю. Його святкують в Україні з Х ст.

 Свято Христового Воскресіння у церковних книгах  має такі назви: Велика Неділя Пасхи, День Святої Пасхи, або Свята Пасха.

Дата святкування рухлива, випадає на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка настає після весняного рівнодення. Зазвичай Великдень святкують не раніше за 4 квітня та не пізніше за 8 травня.

У цей день (неділю) всі йдуть до церкви на урочисту відправу – заутреню. Після закінчення літургії освячують страви – паски, яйця, сир, ковбаси, сало. Після Богослужіння вітають одне одного зі святом,  приказуючи: «Христос воскрес!» - «Воістину воскрес!». 

Вдома вся родина сідає за стіл, заставлений різними наїдками. Особливе значення для українців  мають ритуальні святкові страви: запечене м’ясо, розфарбовані і розписані яйця (крашанки і писанки), сирні бабки, а найголовніше – борошняні паски. Саме освяченою в церкві паскою розговляються, сівши за святковий стіл. ЇЇ крихти та шматочки зберігають протягом року і використовують як оберіг.

Важливим у великодній обрядовості є яйце – символ створення світу, зародження життя. 

Писанки вважаються одним із найдавніших оберегів, їх розписують  різнокольоровими фарбами, часом дуже складними орнаментами. Їх не варять, щоб у них зберігалася жива сила зародка.  Їх ніколи не їдять, стараються не розбити і зберегти як можна довше. Під час христосування ними тільки обмінюються, не розбиваючи одну об одну, або дарують як священний талісман.

На відміну від писанок, крашанки - одного кольору, здебільшого  червоного, рідше –  синього, зеленого, жовтого та інших  тонів.

Крашанки - варені. Ними розговляються,  тобто на Великдень починають з них їжу. Ними ж граються в «битки»  і  в «котки».  Або в інакше – «христуються», себто хотячи похристуватися, один підставляє одному, з двох учасників христування свою крашанку, а другий своєю крашанкою б’є її, розбивши обоє промовляють «Христос воскрес!» - і цілуються.

Під час великодніх свят дівчата, діти співають обрядові пісні – веснянки, гаївки. На великдень та впродовж сорока днів після нього також співають християнських пісень, сповнених радості й мотивів величання Господа Бога Й Сина Божого. Люди вітаються словами «Христос воскрес!», на що відповідають «Воістину воскрес!».

***

Минали дні, віки минали,

Вставало сонце, дощ ішов,

А в небі ангели чекали,

Щоб день нарешті цей прийшов.

 

І відчинились неба брами,

Засяяв нам спасіння шлях.

«Воскрес!» — лунало над садами,

«Воскрес!» — співало у серцях.

 

Христос — у небо шлях єдиний,

Він переміг і смерть і гріх.

Нас розуміє, як Людина,

І любить нас, як Бог, усіх.

 

І в день святого Воскресіння

Знов сяє сонце з висоти —

Христос нас кличе до спасіння,

Як Він воскрес, воскреснеш ти!

                                                        Степан Загорулько