Година корисних порад: «Здоровому способу життя — ТАК! Шкідливим звичкам — НІ!»

(з циклу заходів по профілактиці СНІДу, наркоманії, тютюнопаління, туберкульозу)

Вчені з'ясували, що здоров'я і тривалість життя людини найбільше залежить від її способу життя. Наш спосіб життя - це наші звички. Вони можуть бути корисними і шкідливими. Корисні - зміцнюють імунітет, здоров‘я; поліпшують стосунки; піднімають самооцінку. Шкідливі - псують стосунки з іншими; загрожують здоров'ю; перешкоджають розвиватись як розумово, так і фізично; порушують психічний стан.

Ще з самого дитинства у людей формуються різні звички.  Багато з них виробляються мимоволі, тому батькам потрібно вести боротьбу з ними, щоб вони не переросли в проблему. Найпоширеніші шкідливі звички - діти гризуть нігті, олівці, іграшки, смокчуть пальці, намагаються повторювати дії дорослих, з часом це може перерости у звичку. Ще існують сучасні шкідливі звички - залежність від комп'ютерних ігор, смартфонів, ґаджетів, соціальних мереж, шкідливої їжі, лайливих слів та ін. Та серед найтяжчих за наслідками звичок є найбільш шкідливі - це алкоголізм, тютюнопаління, токсикоманія, наркоманія. Кожна з них спричиняє залежність і велику загрозу для здоров‘я людини.

Про ці та інші речі ми говорили з читачами, а ще грали гру: «Корисно - шкідливо», коментували звички, які зображенні на ілюстраціях, читали уривки з книги і обговорювали корисні чи шкідливі звички у героя книги...

Історично-патріотичний екскурс: «Вісімнадцятого року листопад»

Листопадовий Чин, Листопадовий Зрив - українське національно- визвольне повстання, що відбулось в ніч з 31.10 на 1.11.1918 року у Львові, внаслідок якого було утворено Західно-Українську Народну Республіку.

В жовтні 1918 р. західні українці, передбачаючи близький розпад Австро-Угорської імперії, яка була ослаблена війною і національно-визвольними рухами та перебуваючи під впливом факту існування Української Держави у Наддніпрянській Україні, почали готуватися до створення власної незалежної держави. Ще в вересні у Львові було створено Військовий Комітет, який розпочав підготовку до збройного повстання у Галичині. 18-19 жовтня у Львові відбулись збори всіх українських депутатів австрійського парламенту і українських членів галицького та буковинського сеймів. Були запрошені по три представники від основних політичних партій Галичини і Буковини, вище греко-католицьке духовенство. На цих зборах було обрано Українську Національну Раду, яка стала представницьким органом українського народу в Австро-Угорщині. 19 жовтня УНРада проголосила Українську державу на всій українській етнографічній території Галичини, Буковини і Закарпаття та закликала національні меншості вислати своїх представників до УНРади. 

Президентом УНРади було обрано Євгена Петрушевича. 21 жовтня на зборах від поручників з усього краю в Народному домі він оголосив у присутності митрополита Андрея Шептицького опрацьований ним статут УНРади та виклав план легального й мирного переходу влади в руки українців. З цим виїхав до Відня. Мирним шляхом переобрати владу у Галичині не вдалося.

 В свою чергу польські політичні діячі 28 жовтня створили у Кракові Польську Ліквідаційну Комісію, яка мала 1 листопада прибути до Львова і за допомогою військових частин захопити владу в краї. 30 жовтня УНРада, враховуючи ці обставини, поставила перед австрійським урядом вимогу передати їй всю повноту влади в Галичині. Однак намісник Галичини ген. К. Гуйн відповів на цю пропозицію відмовою. 

                                                                                                             

                                                                                                             (Євген Омелянович Петрушевич)

31 жовтня на спільному засіданні членів УНРади під проводом Костя Левицького і Військового Комітету на чолі з сотником Дмитром Вітовським  було вирішено взяти владу в місті збройним шляхом. Військовий комітет було перейменовано в Українську Генеральну Команду, яка мала здійснювати безпосереднє керівництво повстанням. Штабом повстання став Народний Дім у Львові. Повстання розпочалося о 4 год. ранку. Українські частини, які нараховували 60 старшин і 1400 вояків, зайняли ратушу, намісництво, головну пошту, вокзал, банк, летовище. Над ратушею і намісництвом підняли синьо–жовтий прапор. Австрійського намісника Галичини ген. К. Гуйна і коменданта Львівського військового гарнізону ген. Порсфера було заарештовано.

(Кость Антонович Левицький)

1 листопада о 7 год. ранку сотник Дмитро Вітовський  відрапортував К. Левицькому про те, що влада у Львові повністю перейшла до УНРади.

Майже безкровно українська влада була встановлена в Станіславі, Коломиї, Снятині, Жовкві. В деяких містах це відбулося завдяки збройним виступам місцевих жителів.

1 листопада було проголошено утворення Української Держави колишніх австро-угорських земель. 

Збройне протистояння між Українськими Січовими Стрільцями та польськими вояками призвело до польсько-української війни.                             

                                                                                                    (Дмитро Дмитрович Вітовський)

Листопадовий чин призвів утворення українського уряду та проголошення ЗУНР, а також став поштовхом до злуки УНР і ЗУНР у січні 1919 року.

  Розпочався період становлення української державності у західно-українських землях.                                                                                                                                                                                                         

                                                                          За матаріалами "Довідника з історії України"