Листопадовий Чин, Листопадовий Зрив - українське національно- визвольне повстання, що відбулось в ніч з 31.10 на 1.11.1918 року у Львові, внаслідок якого було утворено Західно-Українську Народну Республіку.В жовтні 1918 р. західні українці, передбачаючи близький розпад Австро-Угорської імперії, яка була ослаблена війною і національно-визвольними рухами та перебуваючи під впливом факту існування Української Держави у Наддніпрянській Україні, почали готуватися до створення власної незалежної держави. Ще в вересні у Львові було створено Військовий Комітет, який розпочав підготовку до збройного повстання у Галичині. 18-19 жовтня у Львові відбулись збори всіх українських депутатів австрійського парламенту і українських членів галицького та буковинського сеймів. Були запрошені по три представники від основних політичних партій Галичини і Буковини, вище греко-католицьке духовенство. На цих зборах було обрано Українську Національну Раду, яка стала представницьким органом українського народу в Австро-Угорщині. 19 жовтня УНРада проголосила Українську державу на всій українській етнографічній території Галичини, Буковини і Закарпаття та закликала національні меншості вислати своїх представників до УНРади.
Президентом УНРади було обрано Євгена Петрушевича. 21 жовтня на зборах від поручників з усього краю в Народному домі
він оголосив у присутності митрополита Андрея Шептицького опрацьований ним
статут УНРади та виклав план легального й мирного переходу влади в руки
українців. З цим виїхав до Відня. Мирним шляхом переобрати владу у Галичині не вдалося. В свою чергу польські політичні діячі 28 жовтня створили у Кракові Польську Ліквідаційну Комісію, яка мала 1 листопада прибути до Львова і за допомогою військових частин захопити владу в краї. 30 жовтня УНРада, враховуючи ці обставини, поставила перед австрійським урядом вимогу передати їй всю повноту влади в Галичині. Однак намісник Галичини ген. К. Гуйн відповів на цю пропозицію відмовою.
(Євген
Омелянович Петрушевич)
31 жовтня на спільному засіданні членів УНРади під проводом Костя Левицького і Військового Комітету на чолі з сотником Дмитром Вітовським було вирішено взяти владу в місті збройним шляхом. Військовий комітет було перейменовано в Українську Генеральну Команду, яка мала здійснювати безпосереднє керівництво повстанням. Штабом повстання став Народний Дім у Львові. Повстання розпочалося о 4 год. ранку. Українські частини, які нараховували 60 старшин і 1400 вояків, зайняли ратушу, намісництво, головну пошту, вокзал,
банк, летовище. Над ратушею і намісництвом підняли синьо–жовтий прапор. Австрійського намісника Галичини ген. К. Гуйна і коменданта Львівського військового гарнізону ген. Порсфера було заарештовано.
(Кость
Антонович Левицький)
1 листопада о 7 год. ранку сотник Дмитро Вітовський
відрапортував К. Левицькому про те, що влада у Львові повністю перейшла до УНРади.
Майже безкровно українська влада була встановлена в Станіславі,
Коломиї, Снятині, Жовкві. В деяких містах це відбулося завдяки збройним
виступам місцевих жителів.
1
листопада було проголошено утворення Української Держави колишніх австро-угорських
земель.
Збройне протистояння між Українськими Січовими Стрільцями та польськими вояками призвело до польсько-української війни.
(Дмитро Дмитрович Вітовський)
Листопадовий чин призвів утворення українського уряду та проголошення ЗУНР, а також став поштовхом до злуки УНР і ЗУНР у січні 1919 року.
Розпочався період становлення української державності у західно-українських землях.
За матаріалами "Довідника з історії України"
Немає коментарів:
Дописати коментар