Степан Бандера (1909 р. -1959 р.) - політичний діяч, ідеолог українського національного руху.
Степан
Бандера народився 1 січня 1909 року у Старому Угринові на Станиславівщині у
родині Андрія та Мирослави (з дому Глодзінських) Бандер. Від 1919 навчався у Стрийській українській
гімназії. З 5-го класу гімназії був активним учасником суспільно-політичного
життя: член «учнівського гуртка спротиву», 5-го куреня українських пластунів. У 1927 році закінчив гімназію. Навчався на
агрономічному факультеті Львівської вищої політехнічної школи. Активний учасник
ОУН. З 1933 року – крайовий комендант УВО, що перетворилася на військовий
підрозділ ОУН. У лютому 1940 року створює Революційний провід ОУН, а в 1941
стає його головою. У липні 1941 року гітлерівці заарештували С. Бандеру і
кинули до концтабору, де він перебував до грудня 1944 р. У 1947 р., обраний
головою Проводу ОУН, керував боротьбою українського національного підпілля проти
радянської влади. Відстоював ідеї християнського революційно-визвольного
націоналізму, незалежності України. 15 жовтня 1959 року загинув від рук агента
радянських спецслужб Б. Сташинського.
У бібліотеці
розкрито виставку-персоналію: «Степан Бандера: людина і міф», яка буде діяти до
15 січня. Запрошуємо усіх до перегляду.
Немає коментарів:
Дописати коментар