Година цікавої інформації: «Вчений світового рівня»

 / 2 лютого -180 років від дня народження Івана Пулюя /

Іван Пулюй

(1845–1918)

Видатний фізик, відкривач особливостей катодових променів, які пізніше дістали назву рентгенівських, він винайшов багато фізичних та електротехнічних приладів: апарат для визначення механічного еквівалента тепла, що отримав нагороду на Всесвітній виставці у Парижі (1878), фосфоресценційну лампу (попередницю рентгенівської), електричний телетермометер і запобіжник, а також спосіб карбонізування вуглевих волокон до електричних ламп розжарування. Водночас він брав участь у перекладі Біблії українською мовою (разом і з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким).

/Іван Пулюй, 1870 р./

Іван Пулюй народився у сім’ї священника на Тернопільщині, змолоду входив до таємного товариства «Громада», яке мало патріотичний характер. Після закінчення у 1864 році класичної тернопільської гімназії пішки вирушив до Відня. Де спочатку навчався у греко-католицькій семінарії, а потім в університеті, він став одним із організаторів та активних членів товариства «Січ», яке об’єднувало українську молодь австрійської столиці. У 1869 р. Пулюй закінчив теологічний та філософський (1873) факультети університету. Працювати в Україні йому не судилося – каральні органи Австро-Угорщини, які пам’ятали революційно-патріотичну діяльність юного Пулюя, не впускали його на Батьківщину. У 1876 році він здобуває ступінь доктора філософії й пов’язує свою дослідницьку діяльність зі Страсбурзьким університетом. Тут він викладає нові на той час дисципліни – механічну теорію й кінетичну теорію газів.

У Страсбурзі Іван Пулюй розпочав свої досліди  «ікс-променями». Досліджуючи природу «холодного світла», Пулюй ще задовго до К. Рентгена, у 1881 р., винаходить прилад, який виробляє з «ікс-промені». Ці трубки стають відомими як «лампа Пулюя», їх починають виготовляти серійно. Одну з них Пулюй особисто дарує Рентгену. Саме Пулюй, а не Рентген продемонстрував здобуті за допомогою цих трубок знімки зламаної руки тринадцятирічного хлопчика та руку своєї доньки, під яку було покладено шпильку. Остаточні результати досліджень Пулюя були опубліковані у «Записках» Імператорської академії наук у 1880-83 роках, а згодом вийшли окремою книгою, яку Лондонське Королівське товариство визнало за одне з найвидатніших досягнень світової науки. І все це за сім років до так званого відкриття кінця століття Конрада Рентгена.

/Прилад Пулюя для визначення механічного еквівалента теплоти/

/Лампи Пулюя, що раніше зберігалися у Технічному музеї Відня (фото із сайту «Лoкaльнa icтopiя»)/

Під керівництвом Івана Пулюя було побудовано кілька великих електростанцій, він був консультантом і судовим експертом з питань електротехніки для всієї Чехії. Вчений є автором близько 50 наукових  і науково-популярних праць із фізики та електротехніки українською, німецькою та англійською мовами. Крім того, він був знавцем стародавніх мов, де також залишив після себе великий творчий доробок: разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким переклав із давньоєврейської на українську мову Псалтир, з грецької - Євангеліє, Біблію на українську мову, яка була опублікована Британським товариством у 1903 році. це була значна подія в історії української культури.

/Іван Пулюй із сім’єю (фото із сайту «Лoкaльнa icтopiя»)/

 Життєвим кредом Пулюя стали такі слова: «Нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю».

Помер Іван Пулюй у 1918 році в Празі. Його ім'я присвоєно Тернопільському національному технічному університету.