Година цікавої інформації: «Вчений світового рівня»

 / 2 лютого -180 років від дня народження Івана Пулюя /

Іван Пулюй

(1845–1918)

Видатний фізик, відкривач особливостей катодових променів, які пізніше дістали назву рентгенівських, він винайшов багато фізичних та електротехнічних приладів: апарат для визначення механічного еквівалента тепла, що отримав нагороду на Всесвітній виставці у Парижі (1878), фосфоресценційну лампу (попередницю рентгенівської), електричний телетермометер і запобіжник, а також спосіб карбонізування вуглевих волокон до електричних ламп розжарування. Водночас він брав участь у перекладі Біблії українською мовою (разом і з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким).

Година історичної правди: «Крутянські спартанці, або як нищили цвіт нації»

 Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року.

Мистецька візитка: «Славетний митець із Галичини»

  до 110 років із дня нар. Я. Гніздовського

   

    Яків Гніздовський 

(27. 01. 1915 - 08. 11. 1985)

Відомий український митець - Яків Гніздовський, родом з села Пилипче Тернопільської обл., своїм багатостороннім талантом підкорив світ. Він працював у різних жанрах живопису й графіки: портреті, пейзажі, натюрморті, іконописі, екслібрисі, книжковій ілюстрації, прикладній графіці.

Історичний нарис: «Єдина духом Україна»

/ До Дня Соборності України,   проголошення  акту Злуки/

Соборність – це єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність українців, які проживають на території України, а також єдність усіх громадян України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на утвердження справжнього суверенітету і незалежності України, побудову процвітаючої демократичної національної держави (стаття 6 Закону України “Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”).

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. Адже 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.

Книжкова виставка: «Єдність помислів і прагнень»

 

/ До Дня Соборності України,   проголошення  акту Злуки/

22 січня, кожного року, українці відзначають День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».  Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.

Портфель книжковий: «Книжечка шукає друзів» (огляд літератури)

 ( в рамках міні-проєкту: «Бібліоекспрес»)

Для юних читачів книгозбірні пройшов бібліографічний огляд літератури - книги, які були подаровані в бібліотеку нашими користувачами.

#Немає_нічого_неможливого

В рамках проєкту #Бібліотека_місце_сили

Бібліографічний огляд літератури: «Книжечка шукає друзів»

(В рамках міні – проекту: «Бібліоекспрес»)

 /Бібліографічний огляд літератури/

Книги подаровані в бібліотеку нашими читачами.

Запрошуємо юних користувачів поринути у неймовірні пригоди разом із героями книги.

1. Бачинський, Андрій. 

Неймовірні пригоди Остапа і Даринки [Текст]: повість: для мол. та сер. шк.віку/ Андрій Бачинський, - Львів: Видавництво Старого Лева, 2024.-224 с.

Під дією чарів старого карпатського мольфара близнята Остап і Даринка потрапляють у минуле. Щоб повернутися назад, їм необхідно визволити опришка Івана та його кохану Марисю, доньку воєводи Золочівського замку, з полону закляття чорного чаклуна. І, щоб побороти його чари, дітям доведеться подолати довгий складний шлях через непролазні хащі карпатських лісів, темні підземелля львівських костелів та неприступні стіни замків, які охороняють древні духи й привиди. А відтак вони ще мусять подолати страшну королеву-відьму Бону, щоб урятувати свою меншу сестричку Оленку...

Та коли вони разом — їм ніщо не стане на заваді!

Зустріч з волонтером по психодопомозі і психопідтримці «Гнів та способи самодопомоги при ньому»

 

Гнів, агресія... Як вміти вчасно дати собі раду, щоб ці емоції не стали руйнівними і не зашкодили нам. Про це, сьогодні, ми говорили на зустрічі з волонтером по психодопомозі і психопідтримці - Оксаною Фізяр (Тернопільське обласне товариство Червоного Хреста України).

 (В рамках проєкту "Бібліотерапія")

Зимова круговерть: «Зимонько, голубонько»

 

Зимові канікули у бібліотеці.  Наші читачі і дорослі, і малі відповідали на запитання вікторини, читали, дізнавались, спілкувались і витинали витинанки-сніжинки.

 

#Немає_нічого_неможливого

В рамках бібліотечного проєкту #Бібліотека_місце_сили

/в рамках програми "Українська родина"/

Поетична хвилинка: «Ваша величність зима»

 

Зима... Чарівна пора року, яка заворожує, надихає своєю красою художників, композиторів, письменників.

Іван Нечуй-Левицький писав: «За лугом на горах почався грабовий ліс. Дві високі ніби фантастичні стіни лісу обступили білу пухову дорогу; тонке, як чорні нитки, молоде грабове гілля спускалось зверху до самого долу на м'який сніг; дрібний іній обсипав його ніби тонким пухом та дрібними алмазами; іній блищав, світився, переливався матовим білим світом.

Дорога повилася в середину лісу. В старому лісі картина стала ще краща — обидві стіни лісу, по боках дороги, ставали вищі й густіші. На розкішні білі завіси лісу ніби були почеплені букети з довгого страусового пір'я. На самий сніг по обидва боки дороги позвішувались ніби довгі білі завіси та гірлянди з широких білих стрічок; одна довга гірлянда прикривала другу, неначе навмисне почеплена людською рукою.

Ліс стояв, неначе молода під вінцем в дорогому білому уборі, якого не вигадає ні одна людська думка.

І все те диво світилось наскрізь, блищало, сипало іскрами, брильянтами, переливалось то різким, то матовим світом. Ні одна картина природи влітку не може прирівнятись до тієї пишної фантастичної картини мертвої зими: то був тихий, мрійний, фантастичний сон заснувшої землі».

*********************************************************

«Ваша величність зима» під такою назвою пройшла поетична хвилинка в бібліотеці. Разом з читачами ми зачитували вірші і уривки з творів українських поетів і письменників.

Вірш В. Симоненка «Ти знаєш, що ти - людина?»

(до 90- річчя від дня народження поета)

Читає вірш читач нашої бібліотеки Богдан. 

 

Урок видатних особистостей: «Поет-шістдесятник Василь Симоненко»

 до 90-річчя від дня народження Василя Симоненка

(08.01.1935-13.12.1963)

Доля і творчість Василя Симоненка не може лишити байдужим нікого з тих, хто прочитав хоча б одну його поезію. Його ім’я справедливо пов’язують з цілою епохою в українській літературі та суспільній свідомості.

Літературна хвилина: "Митець, який захищав Україну"

 

Василь Стус

(06.01.1938 - 04.09.1985) - поет-шістдесятник, перекладач, прозаїк, літературознавць, лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка (1991), Герой України (2005, посмертно). Його життя  було суцільною боротьбою за правду, волю, свободу та рідну неньку-Україну.

"Він не належав до людей, легких у спілкуванні. Небалакучий, але напружений  не лише у слові, а й у мовчанні, він не надавався ані до беззмістовних розваг, ані до патріотичної риторики... У кожну справу вносив серйозність і, сказати б, невисловлений моральний ригоризм. Навіть зовнішністю своєю справляв, особливо на нових знайомих, враження незвичайности, обраности"- писав Іван Дзюба про В. Стуса.

Василь Стус.  Вірші. 

Зустріч з волонтером по психодопомозі і психопідтримці : «Тривога і методи самодопомоги при ній»

«Тривога і методи самодопомоги при ній» під такою назвою відбулась зустріч з волонтером  Оксаною Фізяр Товариства Червоного Хреста України  (Обласної організації м. Тернополя). (В рамках проєкту "Бібліотерапія")

Виставка-персоналія: «Степан Бандера: людина і міф»

 Степан Бандера (1909 р. -1959 р.) - політичний діяч, ідеолог українського національного руху.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року у Старому Угринові на Станиславівщині у родині Андрія та Мирослави (з дому Глодзінських) Бандер.  Від 1919 навчався у Стрийській українській гімназії. З 5-го класу гімназії був активним учасником суспільно-політичного життя: член «учнівського гуртка спротиву», 5-го куреня українських пластунів.  У 1927 році закінчив гімназію. Навчався на агрономічному факультеті Львівської вищої політехнічної школи. Активний учасник ОУН. З 1933 року – крайовий комендант УВО, що перетворилася на військовий підрозділ ОУН. У лютому 1940 року створює Революційний провід ОУН, а в 1941 стає його головою. У липні 1941 року гітлерівці заарештували С. Бандеру і кинули до концтабору, де він перебував до грудня 1944 р. У 1947 р., обраний головою Проводу ОУН, керував боротьбою українського національного підпілля проти радянської влади. Відстоював ідеї християнського революційно-визвольного націоналізму, незалежності України. 15 жовтня 1959 року загинув від рук агента радянських спецслужб Б. Сташинського.

У бібліотеці розкрито виставку-персоналію: «Степан Бандера: людина і міф», яка буде діяти до 15 січня. Запрошуємо усіх до перегляду.