пʼятниця, 30 серпня 2024 р.

Екскурс в літературну спадщину: "Свято Франкового слова"


 

Іван Франко (27.08.1856-28.05.1916) - геніальний син українського народу, що залишив по собі безсмертну художню і наукову спадщину.

«Життя, - говорив Франко, - мені всміхалось, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце».


Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року на Львівщині. Рано став сиротою і проживав у тітки. З малечку цікавився книжками, мовами, науками. 


У його домашній бібліотеці було 12 000 книг, він знав дев'ятнадцять мов, його навіть номінували на Нобелівську премію, та ще до нагородження Іван Франко відійшов у засвіти. Був і неабияким модником. Це він започаткував моду носити вишиванки під жакет. Через проукраїнську громадську позицію тричі був ув‘язнений, що погано вплинуло на його здоров‘я і в деякій мірі на подальше життя. Іван Франко був заручений з Ольгою Рашкевич. Через безпідставне ув‘язнення її батько заборонив вийти заміж за нього.


 Згодом Іван одружився з киянкою Ольгою Хоружинською, у них народилось четверо діток, та шлюб не можна було назвати щасливим. 


Найбільшою любов‘ю поета, зітканою з найніжніших людських почуттів, була любов до дітей. Він вмів не тільки ніколи не заваджати дітворі своєю присутністю, а й непомітно входити в їхні ігри, брати жваву участь у них.  Були у Івана Франка і різні хоббі. Разом з дітьми вони часто випікали різні смаколи, у них навіть був свій традиційний іменний пиріг. Любив поет рибалити, сам робив снасті, пишався тим, що ловив рибу голими руками, як ведмідь.


За своє коротке життя письменник написав - 6 000 текстів, 50 виданих томів праць і ще багато неопублікованих творів.

Його твори великими тиражами розходяться серед читачів різного віку, різних занять, різних держав.

Немає коментарів:

Дописати коментар